ПРОСТІР
НАВІЩО БОРОТИСЯ З
ДЖЕНТРИФІКАЦІЄЮ?
Цієї осені в Берліні пройшла демонстрація за збереження соціально-культурно-
го центру (СКЦ) Liebig34. Там було все: і дух справжньої революції, і суворі ні-
мецькі копи, і сюрприз наприкінці – сквотування закинутої будівлі. У Берліні
існує проблема джентрифікації: коли райони розбудовують та реновують, жит-
ло стає дорогим, оренда підвищується і люди, що не можуть собі дозволити нові
ціни, вимушені мігрувати.
ласник будівлі СКЦ
Liebig34,
відомий
місцевий
бізнес-
мен, хотів облаш-
тувати там круті апартамен-
ти для здачі в оренду. У цій
ситуації громада втратила б
право на вільне використан-
ня цього простору. Активісти
місцевого
соціально-куль-
турного центру вважають,
що Liebig34 став важливим
культурним проектом для
його мешканців. Десять років
він забезпечує людей житлом
і підтримує тих, хто пережив
сексуальне насильство.
Протести пов’язані із за-
будовницькими проектами,
які руйнують середовище та
вільний простір. Сформува-
ти його, наприклад, СКЦ або
сквот, має право кожен. Про-
стір може мати певні правила
та модеруватися, бо найпер-
ше це зона спільної відпові-
дальності. У такому просторі
людина почувається вільною
і рівною з іншими. Натомість
джентрифікація руйнує інди-
відуальність міста, уніфікує
його й, головне – знищує соці-
альні зв’язки. Для їх збережен-
ня потрібно протестувати.
Нещодавно один із районів
Берліна не дозволив компа-
нії Google побудувати кам-
пус. Активісти лівого району
Кройцберг вважають Google
«злою» корпорацією і пе-
реконані, що будівництво
спричинило б джентрифіка-
цію району. Люди відмови-
лися від якісного прибутко-
вого проекту, який зробить
В
56
околиці охайнішими та зу-
мовить
появу
оновленої
інфраструктури для нових
мешканців, щоб зберегти са-
мобутність рідних вулиць
і самостійно вирішувати,
що на них будувати. У Крой-
цбергу надзвичайно багато
соціо-культурних
центрів,
на яких є графіті – написи
«not tourist area» («не турис-
тична зона»), як правило,
приваблюють туристів. Іно-
ді, джентрифіковані будівлі
соціально-культурних цен-
трів (СКЦ) зберігають автен-
тичний фасад, бо протестна
стилістика стає все популяр-
нішою, проте їхня «на-
чинка» кардинально змі-
нюється.
СКЦ – це неприбутко-
ве багатофункціональне
місце, яке може бути зо-
ною творчості: майстер-
нею, галереєю, місцем
проживання чи кому-
ною, кафе для мігран-
тів, бідних тощо. Його
завдання – зміцнити
культурні та соціальні
зв’язки суспільства. Схо-
жі за ідеєю вільні просто-
ри – сквоти. Організова-
ні в закинутих будівлях,
вони стають місцем для
проживання та занять
творчістю у форматі ко-
муни. В Україні їх дуже
мало. З 2014 до весни 2018
року в Харкові існував
сквот «Автономія», ор-
ганізований анархістами
та різними лівими акти-
вістами. Спочатку він ви-
стор.
43
конував функцію притулку
для переселенців із Донбасу
та Луганська, був мистець-
ким простором для виста-
вок і майстер-класів. Пізні-
ше – місцем для кінопоказів
і літературних читань, куди
якось приходив навіть Cер-
гій Жадан. Стати офіційною
спільнотою, як СКЦ, їм не
вдалося. Власники виріши-
ли почати будівництво чи то
супермаркета, чи то готелю
на місці «Автономії» – сквот
зруйнували, а всіх активіс-
тів вигнала поліція. Зараз від
колишнього оплоту анархістів
Харкова залишилися самі стіни.