ПРОСТІР
тів, переважно програміс-
тів-фрілансерів. На другому
та третьому поверхах прово-
дять події. За словами Євгенія
Шпики, співзасновника про-
стору, у середньому фабрика
приймає більше 90 івентів
щомісяця: конференції, стра-
тегічні сесії, тренінги, корпо-
ративи. На першому поверсі
працює ресторан, влітку на
подвір’ї відкривають май-
данчик, де проводять неве-
ликі фестивалі.
Спочатку простір був по-
пулярним переважно серед
працівників ІТ, але зараз тут
можна зустріти кого завгод-
но: конференцію стоматоло-
гів, навчальні курси поліції,
працівників посольства США
чи облдержадміністрації.
У 2016 році у Fabrika.space
провів з’їзд «Опозиційний
блок», що призвело до су-
тичок між патріотично на-
лаштованими
активіста-
ми й охороною. Після цього
журналісти
«Харківського
антикорупційного
центру»
виявили, що власник бу-
дівлі
колишнього
заводу
пов’язаний з «Опозиційним
блоком». За словами Влади
Доменко, координаторки гро-
мадської організації «ІT sector»
з Харкова, деякий час після
цих подій активісти бойкоту-
вали Fabrika.space, але згодом
її популярність відновилася,
позаяк реакція керівництва
простору була «адекватною».
Та й у Харкові поки немає ін-
шого подібного місця для за-
ходів або роботи.
Проект повністю працює на
комерційній основі. Спочатку
команда планувала проводи-
ти безкоштовні заходи, щоб
залучити нову аудиторію,
проте згодом цю практику
припинили.
Євгеній Шпика розповів,
що після відкриття Fabrika.
space район Залопань почав
оживати. «Люди зрозумі-
ли, що можна відкрити офіс
у цьому районі, хоча раніше
його ігнорували. Конференції
приваблюють нових людей,
які дізнаються про простір.
А потім відбувається моне-
тизація інтересу за допомо-
гою коворкінгу та ресторану.
Така модель може працювати
будь-де», – переконаний Єв-
геній Шпика.
«АРТ-ПЛАТФОРМА 11»: УНІ-
КАЛЬНИЙ, АЛЕ ЗБИТКОВИЙ
У 1946 році в Київському
районі Полтави запрацював
Полтавський машинобудів-
ний завод. За часи СРСР ви-
робництво розширилося і
його перейменували на Пол-
тавський
турбомеханічний
завод. Уже всім відомий ПТМЗ
досі виготовляє ливарну про-
дукцію, компресорну техніку
й енергетичне обладнання.
На відміну від інших, завод
пережив розпад СРСР, більше
того – періодично розширює
перелік своєї продукції.
Власник АТ «ПТМЗ» на по-
чатку 2000-х побудував поруч
із заводом торгово-розва-
жальний комплекс «Київ», а
у 2015 році віддав один з цехів
для культурних подій. Ініціа-
стор.
46
торкою створення креатив-
ного простору була Валерія
Петько, арт-менеджерка ТРЦ
«Київ». Валерія розповідає,
що створила «Арт-Платфор-
му 11» для того, щоб твор-
чій спільноті Полтави було
де розвиватися: «Розгойдати
полтавську аудиторію було
дуже складно. Люди не розу-
міли, що це, навіщо і чи варто
туди йти».
Гнучка для зонування пло-
ща дозволяла розмістити
учасників фестивалів з усієї
Полтави. Серед найчисельні-
ших подій: щорічний фести-
валь їжі та мистецтва, фес-
тиваль українських брендів,
мистецькі фестивалі, благо-
дійна книжкова барахолка.
Усі вони були безкоштовни-
ми для відвідувачів. У 2017
році «Арт-Платформу 11»
закрили: керівництво заво-
ду «ПТМЗ» не продовжило
договір оренди й відновило
в цеху виробництво. При-
міщення було без опалення,
тож функціонувало тільки в
теплу пору року, а великі по-
дії вимагали великих витрат.
Зараз арт-менеджери ТРЦ
«Київ» вирішили освоїти по-
верх одного з адміністратив-
них корпусів і створити там
івент-зону, кафе, хореогра-
фічну школу, галерею та ди-
тячу кімнату. Проте функцію
«Арт-Платформи 11» за рік
ніхто в Полтаві так на себе і не
перейняв.
Усе частіше на планах роз-
витку вітчизняних міст за-
недбані промислові терито-
рії маркуються не як тягар,
а як можливість для об’єкту
з високим соціокультурним
потенціалом. Проте долю за-
кинутих будівель вирішують
не лише місцева влада, архі-
тектори та великий бізнес.
Інколи щоб простір почав
«оживати», достатньо од-
нієї дизайнерської команди.
А інколи успішний IT-хаб
стає центром скандалу через
один необережний політич-
ний жест. Процес ревіталіза-
ції часто довгий і затратний.
Але коли вектори цінностей
усіх гравців співпадають – не
існує нічого неможливого.
Надя Миколаєнко
Фото Андрія Шустикевича,
Ельвіри Дутової
53