ПРОСТІР
а думку архітек-
торів, у великих
містах
–
Київ,
Львів, Харків, Оде-
са – саме так і відбувається.
Місця, які за радянських ча-
сів лишали для громадських
споруд і площ, забудували ба-
гатоповерхівками. Інвестори
ставлять приватний інтерес
вище, ніж належну тран-
спортну систему й інженерні
мережі. Знищують парки та
сквери задля зведення чер-
гових житлових комплексів,
нехтуючи соціальною інф-
раструктурою, тому в деяких
районах бракує дитячих са-
дочків, шкіл, лікарень.
Міське середовище часто
розглядають не як комплек-
сний соціальний простір, а із
механічної позиції – вмісти-
ти якнайбільше людей. Аль-
тернатива такому підходу –
виважене планування міста.
«Архітектори, плануваль-
ники, органи місцевого са-
моврядування та бізнесме-
ни – усі захоплені мріями
про порядок. Вони зачаровані
масштабними моделями та
поглядами на перспективи
розвитку міста, – каже архі-
тектор-урбаніст Богдан Жир. –
Зараз у нас є певні інфраструк-
турні проблеми з минулого, але
вони поволі відходять».
Н
44
УРБАНІСТИЧНІ
карні, магазини – усе це по-
винно бути у проектах нових
мікрорайонів. Адже кількість
населення в містах зростає, а
наявної інфраструктури бра-
кує.
ПРОБЛЕМИ РОСТУ
БУДИНКИ
У радянських мікрорайо-
нах було чимало місця для
громадських споруд. Та їх
використали не за планом –
здебільшого там з’явилися ба-
гатоповерхівки. Міста ущільни-
ли, кількість мешканців зросла,
а необхідна інфраструктура не
з’явилася.
ГРОМАДСЬКІ ПАРКИ
стор.
ТРАНСПОРТ
Розширення доріг не змен-
шує інтенсивність трафі-
ку. Коли місто додає чергову
смугу, з’являються нові охочі
нею скористатися.
КОМУНАЛЬНІ МЕРЕЖІ
Разом зі старими будин-
ками ми успадкували старі
комунальні мережі, які по-
требують заміни. Викори-
стання якісних матеріалів і
планування з перспективою
на майбутнє може зменшити
навантаження на них.
СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА
Школи, дитячі садочки, лі-
46
Парки та сквери пом’якшу-
ють мікроклімат, насичують
повітря киснем, знешкоджу-
ють токсичні викиди. І го-
ловне – це простір для відпо-
чинку містян. Та зелені зони
часто знищуються на користь
будівництва. Утім, чим біль-
ше мешканців проживатиме
в місті, тим більше зелених
зон йому знадобиться. Вихо-
дить замкнене коло. І перший
крок до виходу з нього – обе-
рігати принаймні ті парки,
які ще є.
Урбаністи та плануваль-
ники стверджують, що за
останні роки в українських
містах відбулося чимало по-
зитивних змін. Богдан Жир
говорить про кілька з них:
«"Хрущовки" та "сталінки"
перебудовують. У приміській
зоні зводять не окремі будин-
ки, а цілі мікрорайони з роз-
будованою інфраструктурою,
якісно змінюють території
промислових зон».
Покращення відбулося й у