30-х рр. XIV ст., у яких повідомляється, що між містами Галичем та Володимиром є містечко Стольсько – резиденція Галицької митрополії.
З початку 1980-х рр. XX ст. Верхньодністрянською археологічною експедицією Національної академії наук
України під керівництвом Ореста
Корчинського були започатковані дослідження пам’яток північних хорватів у Верхньому Подністров’ї. У числі
виявлених — історико-культурний
комплекс з центром-городищем IX—
XI ст. у селі Стільському. Він охоплює
велику площу Бібрсько-Стільської височини (частина Опілля).
У результаті археологічних досліджень було встановлено, що на плато
над сучасним селом у IX — на початку XI ст. існувало велике місто, площа
якого сягала 250 га, а довжина оборонних стін — близько 10 км. На це вказують потужні земляні вали, оточені
ровами та штучно споруджені тераси,
що кількома рядами йшли навколо
давнього граду. В одному з проїздів до
міста було розкопано кам’яний брук,
який, за давнім переказом, називали
«Білою дорогою». За переказами, під
городищем глибоко під землею розташовувалося підземне місто. Згадан