80 Микола Плющ
Після 1958 р. темпи розвитку сільського господарства значно знизилися, становлячи в середньому 2 % на рік, виробництво продуктів тваринництва майже не зростало. У 1960 р. валовий збір зерна в Україні становив 1,33 млрд. пудів замість 2 млрд., що намічалось одержати; продано хліба державі 358,5 млн. пудів, тоді як у минулі роки республіка продавала його понад 500 – 600 млн. пудів. Цей врожай ледь перевищував валовий збір 1950 р., але не досягав навіть довоєнного рівня. Не було виконано план виробництва й закупок м’ яса, молока, яєць, цукрових буряків і картоплі. Тому на січневому( 1961 р.) пленумі ЦК КПРС М. Хрущов різко критикував керівників республіки. Зокрема, він згадав імена колишнього першого секретаря ЦК КП України О. Кириченка і тодішнього голови Ради Міністрів УРСР Н. Кальченка, назвавши їх « горекерівниками ». Такі події погіршили стосунки між М. Хрущовим і деякими лідерами в Україні 14.
Проте в проведенні реформ виявилася їхня непослідовність суперечливість, обмеженість. У промисловості реформи дещо сприяли підвищенню ефективності виробництва, поглибленню спеціалізації та кооперації виробництва певних регіонів та територій, але разом з тим їхня непослідовність призвела до різкого зростання капіталовкладень та кредитів, які перевищували можливості державного бюджету, до розриву економічних зв’ язків між підприємствами однієї галузі, до зростання дефіцитів. У сільському господарстві внаслідок реформ на 35 % зросло валове виробництво, покращився матеріальний рівень життя колгоспників.
Однак фантастичні надпрограми в сільському господарстві, впроваджувані з ініціативи Хрущова, перетворювали гарні починання на їхню дискредитацію. Насильницьке запровадження кукурудзи і гороху призвело до 10-разового збільшення їхніх посівів, що перевищувало здоровий глузд( кукурудзу змушували вирощувати навіть в Архангельській області), не вирішило кормової проблеми і зменшило врожайність зеленої маси за 5 – 7 років удвічі. Спроби наздогнати США з виробництва м’ яса, молока, олії до 1960 р. зазнали краху. Для виконання завдання збільшення виробництва м’ яса в 3,5 рази під ніж пустили краще поголів’ я худоби, яке незаконно вилучалося в населення. З 1962 р. розпочалася закупівля зерна і м’ яса за кордоном. З 1958 по 1962 рр. поголів’ я корів в особистому подвір’ ї скоротилося з 22 млн. до 10 млн. голів 15.
Найбільш позитивні наслідки мали реформи у соціальній сфері, призвівши до дійсного підвищення рівня добробуту трудящих, хоча при цьому гострота житлової проблеми так і залишилась незмінною. Реформи М. Хрущова не мали радикального характеру в плані докорінної модернізації командно-адміністративної системи радянського суспіль-