274 Олександр Комарніцький
масам те, що може дати » 38. Разом з тим, мали місце випадки, які підривали авторитет студентства. Так, у листопаді 1929 р. студенти А. Ясінецький і С. Зарицький у сільраді с. Почапинці Чемеровецького району у присутності активу села затіяли суперечку, чим « дискредитували своє службове положення, підривали свідомість працюючих, гідність і авторитет влади » 39.
Найбільш активних студентів керівництво інституту стимулювало. Їх нагороджували грамотами, бюстами Леніна, путівками у будинки відпочинку, на курорт, преміювали грошима, місячним безкоштовним харчуванням, черевиками, калошами, сорочками, відрізками матерії тощо. У кращі кімнати гуртожитку проводили радіо 40. Студентам-ударникам призначали персональні стипендії. Так, студенти І. Полонський та В. Кржевіцький отримували стипендію радянської влади, розмір якої складав 150 крб; І. Савченко та П. Чернов— Червоної армії( 150 крб); А. Хіхловський— Івана Франка( 150 крб); І. Тарасевич— Д. Заболотного( 100 крб); Л. Рабіна-Мехес та П. Сазонова— 8 Березня( 100 крб); Г. Жарін та Ф. Романько— парттисячі( 90 крб) 41. У листопаді 1927 р. стипендію імені Жовтневої революції призначили В. Панасюку, який мав « революційні заслуги » 42.
Разом з тим, архівні документи свідчать і про існування в студентському середовищі девіантної поведінки та опозиційних настроїв до радянської влади. У листопаді 1921 р. політкомісар С. Чалий повідомляв, що студенти псували майно ІНО, в аудиторіях « відправляли природні функції » 43. У травні 1923 р. при огляді приміщень ІНО завідуючий окпрофосвітою Кобзар на стінах побачив портрет В. Винниченка, якому « не [ було ] місця в радянських освітніх установах » 44. Тоді ж слухач підготовчих курсів Б. Штейренталь на городі садив буряки вверх корінцями, що було розцінено як « прояв саботажу й економічної контрреволюції » 45.
У березні 1924 р. відраховано зі складу студентів Г. Михальчишину, яка « вперто старалася перешкодити » святкуванню в інституті 6-ї річниці Червоної армії. Умовно звільнили також О. Бублій, яка чинила перешкоди у розслідуванні даної справи 46. Тоді ж було відраховано і П. Скапчука, який здійснив « ганебний вчинок » на губернському пленумі КНС( будучи у президії пленуму вкрав у члена президії— завідувача губернським земельно-селянським банком, золотий годинник) 47.
У березні 1929 р. на нараді в ЦК ЛКСМУ повідомлялося, що за даними ДПУ серед значної частини студентства існувало глибоке невдоволення радянською владою, по цілому ряду округів виникали антирадянські угрупування. Серед інших називався Кам’ янець-Подільський ІНО 48.
Таким чином, у 20-ті рр. ХХ ст. важливою складовою буття студентів Кам’ янець-Подільського ІНО була їхня партійна діяльність. Вони брали активну участь у роботі партійних осередків, профспілкових організацій. Студентська молодь також намагалася підняти загальний політичний рівень