Сутність сталінізму: історіографічне осмислення в сучасній Україні і Росії
233
висвітлення процесу наукового осмислення в Україні і Росії періоду з кінця 1980-х рр. до 2010 р. сутності поняття « сталінізм » як одного з найбільш розтиражованих, але не з’ ясованих до кінця; також спробувати дати власну відповідь на питання: « Що ж таке « сталінізм »?».
Наукова постановка проблеми сталінізму у « перебудовчій » історіографії
Власне термін « Сталінізм » першим використав Л. Каганович( саме з великої літери) у тридцятих роках минулого століття з апологетичних міркувань 4. Під сталінізмом він мав на увазі політику Й. Сталіна, яку прийнято називати « великим стрибком » 5.
Наукове осмислення в СРСР змісту сталінізму розпочалось по суті в роки горбачовської « перебудови », коли сутність дефініції почали активно вивчати й обговорювати. Це питання викликало багато палких дискусій, у яких брали участь історики, філософи, психологи, письменники. Склалось декілька інтерпретацій даного терміну.
Перша. Сталінізм розуміли як теорію та ідеологію. Такої позиції дотримувався, наприклад, М. Маслов, який наполягав на тому, що « сталінізм існував як виключно жорстка, авторитарна ідеологія » 6, що мала еклектичний характер. Він надав характеристику цій ідеології: сталінізм відрізнявся абсолютною нетерпимістю до будь яких відхилень, серед основних ідеологічних постулатів— тези про загострення класової боротьби в ході розбудови соціалізму, а звідси висновок про те, що з часом репресії та « чистки » стають ще більш необхідними і масовими; держава при соціалізмі має народний характер.
Друга точка зору. Сталінізм є і псевдосоціалістичною політикою, і ідеологією вождізму 7. Такої точки зору дотримувались Ю. Ігрицький, П. Волобуєв 8. Однак, історики В. Наумов, Д. Волкогонов вважали, що сталінізм не є сталою системою поглядів— теорією або ідеологією, натомість пропонували використовувати поняття « сталінщина » 9. Д. Волкогонов, А. Антонов-Овсеєнко характеризували сталінщину як політичний бандитизм.
Третій підхід. Розуміння сталінізму як системи виклав у своїй публікації в радянському журналі « Робочий клас та сучасний світ » дослідник із Німеччини М. Рейман. Він писав, що сталінізм— явище багатопланове. Від всіх інших систем сталінізм відрізняється всеосяжним характером влади, і необхідно розмежовувати сталінізм як інструмент насильницької трансформації і сталінізм як суспільну систему. Розпад сталінізму як інструменту насильницької трансформації розпочався з 1953 року, але подолання сталінізму як всієї системи розтягнулось на довгі роки 10. Деякі російські історики також розуміли сталінізм як систему політичного характеру 11.