і . Походження Русі
ще - котрий із двох східнослов ’ янських народів має більші права на спадщину києворуських князів . У XX столітті дискусія зробила нове коло : одні науковці доводили , що Київська Русь - це спільна батьківщина східних слов ’ ян і колиска « давньоруської » народности ; інші заявляли , що києворуська історія належить тільки російській або , навпаки , українській нації2 .
Чи правда , що Київська Русь постала з діяльности вікінгів / норманів / варягів ? А може , її створили та керували нею східні слов ’ яни ( адже вони становили більшість населення )? Якщо її створили східні слов ’ яни , то хто має більші права на Київську Русь - росіяни чи українці з білорусами ( спільно або окремо )? Ці питання стояли у центрі полеміки впродовж століть . Перше з них втратило політичну гостроту в перебігу націєтворення після краху комунізму у Східній Европі , але не зникло зовсім . Розпад СССР і смерть совєтської історіографії , сумнозвісної своїм антинорманізмом , звільнила істориків від необхідности заперечувати норманські погляди з ідеологічних причин . Одначе коли після короткочасного загравання на початку 1990-х років Росії з Заходом він повернувся в російську національну свідомість у традиційній ролі « іншого », відродився й антинорманський курс у російській історіографії та популярній літературі3 . Розпад СССР поновив у східнослов ’ янських країнах жваве змагання за києворуську спадщину . Думка про те , що українці - справжні нащадки спадщини Русі , до 1991 року висловлювана лише в емігрантських публікаціях на Заході , в незалежній Україні отримала нове життя і на академічному , і на популярному рівні . В українському публічному дискурсі Київська Русь стала першою українською державою , зображення києворуських князів з ’ явилися на банкнотах , а тризуб - символ київських князів - став гербом незалежної України . Міська влада почала відновлювати знищені комуністичним режимом церкви і монастирі , які сягали часів Київської Русі , а в центрі столиці з ’ явився пам ’ ятник княгині Ользі . Енергійні зусилля частини української публіки на закріплення спадщини Київської Русі за Україною заохотили
2 Про джерела цієї дискусії див .: Jarosław Pelenski , « The Ukrainian-Russian Debate over the Legacy of Kievan Rus ’», у його ж : The Contest for the Legacy of Kievan Rus ’, Boulder , Colo ., 1998 , c . 213-227 ; Olga Andriewsky , « The Russian-Ukrainian Discourse and the Failure of the “ Little Russian Solution ”, 1782-1917 », у кн .: Culture , Nation , and Identity : The Ukrainian-Russian Encounter ( 1600-1945 ), ed . Andreas Kappeler , Zenon E . Kohut , Frank E . Sysyn , Mark von Hagen , Edmonton and Toronto , 2003 , c . 182-214 . 3 Відносно свіжий приклад цього історіографічного курсу - майже 8оо-сторінкова книжка одного вельми плодовитого російського письменника та історика-аматора : А . Л . Никитин , Основания русской истории , Москва , 2001 .
12