За матеріалами, які використав П. Федоренко, в межах Новгород-Сіверського намісництва налічувалось 74902 двори, в них 93781 хата, без дворових хат – 8053, де мешкало 306879 душ чол. статі. Для порівняння, за його ж даними, в Чернігівському намісництві було 66168 дворів, а в них 102987 хат, без дворових хат – 7655, 308389 душ чол. статі 139.
Щоб краще усвідомити межі Київського намісництва, окреслимо хоча б приблизно його територію в сучасних вимірах. Вона повністю або в частинах охоплювала: Києво-Святошинський, Васильківський та Обухівський райони Київської області( правий берег Дніпра), а також велику частину лівобережного регіону: на Київщині – Баришівський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Переяслав-Хмельницький і Яготинський райони; на Чернігівщині – Бобровицький, Варвинський, Козелецький, Носівський, Прилуцький; на Полтавщині – Великобагачанський, Глобинський, Гребінківський, Лубенський, Миргородський, Оржицький, Пирятинський, Решетилівський, Семенівський, Хорольський, Чорнухинський і Шишацький райони; на Черкащині – Драбівський, Золотоніський і Чорнобаївський райони 140.
Стосовно ж безпосередньо Київського намісництва 1781 р., то воно було утворено з таких 11 повітів: Київського, Козелецького, Остерського( Острозького), Переяславського, Золотоніського, Пирятинського, Лубенського, Миргородського, Хорольського, Голтвянського та Городиського( Градизького).
До складу Київського повіту ввійшли частини таких полків і сотень:
● полку Київського, сотні Київської – м. Київ з околицями і ще 113 населених пунктів, а в них 5940 хат, 21547 душ чол. статі *;
139
Опис Новгород-Сіверського намісництва. – С. ХVІІ.
140
Передмова // Описи Київського намісництва 70-80 років ХVІІІ ст. – К., 1989. – С. 7-8.
*
Всі статистичні дані по Київському намісництву наведені за ревізією 1764 р., назви населених пунктів за документом.
61