Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 56

на півдні – з Березинським і Чернігівським повітами, на заході – з Річчю Посполитою, на півночі – з Білецьким повітом( Могилівська губернія). Довжина від Дніпра до Новгород-Сіверського намісництва( с. Кмосів) досягала 115 верст, а в ширину – від межі Березинського повіту, або містечка Седніва, до кордону Могилівської губернії( посад Добрянський) – 61 версту.
Березинський повіт охопив територію частин 15 сотень 3 пол- ків – Чернігівського( Березенська, Седнівська, Вибельська, Столинська, Менська), Ніжинського( 1, 3, 4 Полкові, Веркіївська, 1-а Борзенська, Девиця-Салтиковська), Київського( Олешівська, Остерська, Козелецька, Мринська). На сході повіт значною частиною межував з Сосницьким повітом( Новгород- Сіверське намісництво), менше з Борзенським повітом; на півдні – з Ніжинським повітом; на заході – з Чернігівським, а також Козелецьким( Київське намісництво) повітами; на півночі – з Городницьким і Сосницьким( Новгород-Сіверське намісництво). Від межі Сосницького до Козелецького відстань досягала 94 верст, а між Городницьким і Борзенським – 63, між Чернігівським і Ніжинським повітами – 20 верст.
Повіт Борзенський складався з частин 2-х полків, а в них 13 сотень – Ніжинського( 1-а і 2-а Борзенська, Прохорська, Зіньківська, Івангородська, Бахмацька, 1, 2 і 4-а Полкова, Веркіївська) та Прилуцького( Ічанська, Голюнська, Красноколядинська). На сході Борзенський повіт межував з Конотопським( Новгород-Сіверське намісництво) і Роменським( Чернігівське намісництво) повітами; на півдні з Прилуцьким повітом; на заході – з Ніжинським, а на північному заході з Березинським повітами; на півночі з Коропським повітом( Новгород-Сіверське намісництво). Довжина від Березинського до Роменського повіту становила 125 верст, а ширина від Ніжинського до Коропського – 30 верст. Крім того, цей повіт виходив на степовий район. Досить типовою для нього стала доля містечка Івангород, яке розташувалось по обом берегам р. Остер. За польського панування воно знаходилось у власності шляхтичів, в роки Національної революції визначилось як сотенний центр,
56