Павло Полуботок( 1706-1722) був незабаром заарештований за наказом імператора як завзятий « автономіст » і ув’ язнений в Петропавлівській фортеці, де дуже швидко помер від моральних і фізичних катувань( 18 грудня 1724 р.). На початку 1723 р. видано указ про призначення на полковничі ранги з росіян 59.
О. Пушкін, поціновуючи закони Петра І, зазначив, що вони були жорстокі, примхливі і, здається, написані батогом, ніби вирвались у нетерпеливого, самовладного поміщика 60.
На підставі аналізу історико-літературних пам’ яток 30-х – 80-х років ХVІІІ ст. сучасний дослідник І. Дзира дійшов висновку про те, що, незважаючи на політичний кордон, між жителями Правобережжя, Лівобережжя та Слобожанщини завжди існувала глибока культурна, суспільна й економічна єдність. При цьому патріотично налаштовану старшину ніколи не полишала думка щодо територіального об’ єднання полків під гетьманським регіментом 61.
Водночас слід констатувати: будь-які суспільні, політичні чи територіальні реформування царського уряду за правління Петра І були спрямовані не на користь українцям і повсюдно обмежували їх автономний статус і соціальні права. Поступово порушувались вироблені в ході Національної революції та Визвольної війни норми суспільного буття та привілеї вільного козацького стану. Фактично на законодавчому рівні закладалось підґрунтя для подальшого знищення цілісної самобутньої полково-сотенної системи управління в Гетьманщині.
59
Об объявлении малороссииянам, что в малороссийские полки назначаются полковники из русских: Именной, объявленный кабинетсекретарем Макаровым, 27 февраля 1723 г. // ПСЗРИ. – СПб., 1830. – Т. VІІ. – № 4173. – С. 26.
60
Пушкин А. С. Полное собрание починений. – М.-Л., 1948. – Т. ІХ. – С. 413.
61
Дзира І. Козацьке літописання 30-х – 80-х рр. ХVІІІ ст.: джерело- знавчий та історіографічний аспекти. – К., 2006 – С. 254.
30