42 Л Ю БО М И Р В И Н А Р
Коцовський; Філологічна секція— директор Омелян Огоновський, заступник директора— Омелян Партацький, секретар— Остап Макарушка; Математично-природнича секція— директор Іван Верхрацький, заступник директора— Щасний Сельський, секретар— Володимир Шухевич.
У 1893 році Наукове Товариство начислювало 137 членів, головно з кругів галицької інтелігенції. 15 Треба зазначити, що в першому році постання НТШ не бачимо в його рядах наукового доросту— проблема, на яку спеціальну увагу звернув і позитивно розв’ язав М. Грушевський, який у дуже короткому часі, по своєму приїзді до Львова, приєднав до співпраці в Записках НТШ своїх студентів, які згодом стали зав’ язком його історичної школи у Львові. 16
Досліджуючи перший період праці Грушевського в НТШ( 1892— 1894), цікаво звернути увагу на одну статтю Грушевського, яка кидає трохи світла на його глибинний підхід в тому часі до наукової й культурно-національної праці, а також на його науково-організаторські здібності. На увазі маємо його статтю присвячену 100 ювілеєві появи Енеїди Котляревського, в якій він подає свої побажання з приводу відзначення цієї епохальної події. 17 В першу чергу Грушевський уважає, що « Ґенеза творчої діяльности Котляревського єсть в значній мірі ґенеза українського націоналізму, й доки не вияснено буде єго культурних і громадських обставин, того важного з погляду культурного розвитку нашого народу моменту, доти не можна буде докладно зрозуміти й того повороту в культурній історії нашої громади, провідником котрого був Котляревський ». 18 Дальше він пише, що « доки не буде вистудійоване широко й ґрунтовно того повороту в історії нашої громади, що вяжеться з іменем і діяльністю Котляревського, доти не можна буде вияснити ні розвитку нашого націоналізму й взагалі культурно-громадського життя нашого народу за новіші часи, ні рішити докладно багатьох тих питань, які ставить сучасне культурне життя української громади ». 19 У зв’ язку з цим Грушевський радить систематично збирати матеріали, які насвітлили
15 Характеристичний з того погляду є соціальний склад членства НТШ в 1893 році. В тому часі Товариство начислювало: 9 університетських професорів( тут також включено професорів політехнік), 5 директорів гімназій, 27 професорів середніх шкіл, 1 крайовий інспектор, 1 член виділу крайового, 10 лікарів, 4 інженерів, 7 адвокатів, 5 нотарів, 16 судових урядовців, 23 священиків, 4 народніх учителів, 2 дідичів і обивателів міст, 11 літератів, 2 інших урядників, 1 товариство, 1 жінка. « Справоздання про діяльність і розвиток наукового товариства ім. Шевченка », Записки НТШ, т. II. 1893, стор. 189.
Ці статистичні дані виразно вказують, що в Товаристві в тому часі не було жодних представників української академічної молоді.
18 Докладніше в нашій праці « Галицька доба життя Михайла Грушевського », Український Історик, чч. 1— 2, 1967, стор. 13— 16.
17 М. Сергієнко, « Для ювілею Івана Котляревського », Записки
НТШ, т. II. 1893, стор. 147— 161. 18 М. Сергієнко, цит. праця, стор. 151. 19 Цит. праця, стор. 157.