42 Л Ю БО М И Р В И Н А Р
Коцовський ; Філологічна секція — директор Омелян Огоновський , заступник директора — Омелян Партацький , секретар — Остап Макарушка ; Математично-природнича секція — директор Іван Верхрацький , заступник директора — Щасний Сельський , секретар — Володимир Шухевич .
У 1893 році Наукове Товариство начислювало 137 членів , головно з кругів галицької інтелігенції . 15 Треба зазначити , що в першому році постання НТШ не бачимо в його рядах наукового доросту — проблема , на яку спеціальну увагу звернув і позитивно розв ’ язав М . Грушевський , який у дуже короткому часі , по своєму приїзді до Львова , приєднав до співпраці в Записках НТШ своїх студентів , які згодом стали зав ’ язком його історичної школи у Львові . 16
Досліджуючи перший період праці Грушевського в НТШ ( 1892 — 1894 ), цікаво звернути увагу на одну статтю Грушевського , яка кидає трохи світла на його глибинний підхід в тому часі до наукової й культурно-національної праці , а також на його науково-організаторські здібності . На увазі маємо його статтю присвячену 100 ювілеєві появи Енеїди Котляревського , в якій він подає свої побажання з приводу відзначення цієї епохальної події . 17 В першу чергу Грушевський уважає , що « Ґенеза творчої діяльности Котляревського єсть в значній мірі ґенеза українського націоналізму , й доки не вияснено буде єго культурних і громадських обставин , того важного з погляду культурного розвитку нашого народу моменту , доти не можна буде докладно зрозуміти й того повороту в культурній історії нашої громади , провідником котрого був Котляревський ». 18 Дальше він пише , що « доки не буде вистудійоване широко й ґрунтовно того повороту в історії нашої громади , що вяжеться з іменем і діяльністю Котляревського , доти не можна буде вияснити ні розвитку нашого націоналізму й взагалі культурно-громадського життя нашого народу за новіші часи , ні рішити докладно багатьох тих питань , які ставить сучасне культурне життя української громади ». 19 У зв ’ язку з цим Грушевський радить систематично збирати матеріали , які насвітлили
15 Характеристичний з того погляду є соціальний склад членства НТШ в 1893 році . В тому часі Товариство начислювало : 9 університетських професорів ( тут також включено професорів політехнік ), 5 директорів гімназій , 27 професорів середніх шкіл , 1 крайовий інспектор , 1 член виділу крайового , 10 лікарів , 4 інженерів , 7 адвокатів , 5 нотарів , 16 судових урядовців , 23 священиків , 4 народніх учителів , 2 дідичів і обивателів міст , 11 літератів , 2 інших урядників , 1 товариство , 1 жінка . « Справоздання про діяльність і розвиток наукового товариства ім . Шевченка », Записки НТШ , т . II . 1893 , стор . 189 .
Ці статистичні дані виразно вказують , що в Товаристві в тому часі не було жодних представників української академічної молоді .
18 Докладніше в нашій праці « Галицька доба життя Михайла Грушевського », Український Історик , чч . 1 — 2 , 1967 , стор . 13 — 16 .
17 М . Сергієнко , « Для ювілею Івана Котляревського », Записки
НТШ , т . II . 1893 , стор . 147 — 161 . 18 М . Сергієнко , цит . праця , стор . 151 . 19 Цит . праця , стор . 157 .