Л Ю БО М И Р В И Н А Р
його розвиток. Четвертий і останній етап співпраці Грушевського з НТШ тривав з деякими перервами від 1920 року до 1929 / 30, в якому він спорадично містив свої праці в Записках НТШ і був в безпосередньому зв’ язку з деякими членами НТШ. Перший і останній періодц праці Грушевського в НТШ були незначними і тому про них лиш коротко згадаємо. Натомість праця Грушевського в роках 1894— 1913 на форумі НТШ творить цілу епоху в розвитку українського наукового життя і заслуговує на повне обговорення. Його діяльність в НТШ треба розглядати в двох основних площинах— науковоорганізаційній і адміністративній праці і в редакційно-видавничій. Лише на основі глибшої аналізи цих двох головних аспектів його діяльности— зможемо реконструювати його колосальний вклад в розвиток українського наукового життя і взагалі в культурно-національне життя української нації.
Перший свій зв’ язок з Науковим Т-вом ім. Шевченка М. Грушевський завдячував Олександрові Кониському, який притягнув його до співпраці в Записках НТШ. В 1892 році в першому томі Записок появилася стаття Грушевського, під псевдонімом М. Сергієнка « Громадський рух на Вкраїні-Руси в XII віці ».
Роля О. Кониського в культурно-національному розвитку Галичини взагалі, а ранньої діяльности НТШ зокрема, не може бути недоцінена. 9 Саме він був головним промотором зміни статуту Товариства й ініціатором видавання Записок НТШ. Кониський зобов’ язався притягнути до співпраці в Записках цілий ряд видатних придніпрянських вчених і тим самим зробити цей новий науковий журнал, виразником наукової праці соборної України. Проте це завдання йому вдалося виконати лиш частинно. В листі з 18 червня 1890 року до Олександра Барвінського, одного з його найближчих однодумців в Галичині, Кониський писав: « За статті до збірника Товариства Шевченка я прохав і обіцяли Ант( нович), Лучиць( кий), Мова і Нечуй; але вже і терміни давно минули, а ті обіцянки— мабуть— так, як інші колишні— пішли з вітром. Не скажу вже, що з того й вийде. Тільки журби та суму більше, більш нічого ». 10 Зражений несповненими обіцянками київських учених старшої ґенерації, Кониський у тих роках
9 М. Грушевський в своїй статті про Кониського писав: « Спеціально важне значіння мали відносини Кониського до Галичини— для розвою національної ідеї і в Галичині й на Україні. Що до д о е г о с т и, т я г-
л о с т и й інтенсивности його участи в галицькім життю з Кониським на рівні можна поставити тільки Драгоманова, хоч, розуміється, впливи його діяльности далеко не були такі глубокі й сильні, як в Драгоманова. Зате для навязання спільности між сими двома частинами України-Руси, розтятими кордонами, його діяльність була найбільша; а на зміцнення українського руху в Росії се мало превелике значення », М. Грушевський, « Памяти Олександра Кониського », Записки НТШ, т. 39. кн. І, 1901, стор. 11; Дро взаємини Грушевського з Кониським гляди нашу працю « Життя і наукова діяльність Мих. Грушевського », Український Історик, чч. 1— 2,( 9— 10), 1966, стор. 28— 30.
10 М. Возняк, « Ол. Кониський і перші томи « Записок », Записки НТШ, т. 150, 1929, стор. 340.