Вступ
-- -
-- 25
Петербурзі . Ці сою :. ш i : � самого початку свого існування висунули мету - < шаСИЛl , СТJlСIІІII . I Й IІСрСВОрОТ , КОТОРЬІЙ уничтожит всякие привилегии и преимущсства »,
ПожваJlИlЮI ІІа рубсжі 1 870 - 80-х рр . також зсмський ліберальний рух , який ШІ І ЮШІ ПІІІ н а тому , щоб цар погодився на введення конституційного ладу ( у 1 879 р , У Москві відбувся нелегальний з ' їзд членів Чернігівського
та ' l ' НI:РСI . I < ОI ' О ' �CMCTB ), () ТЖI: , наприкінці ХІХ ст . Російська імперія , її суспільство , нації ,
ЩО ЇЇ ШІІ:СЛЯЛИ , зіткнулися з низкою го стрих , але невирішених проблем (' jaJIИШКИ феодально-кріпосницької системи , грізні конфлікти нового капіталістичного ладу , політичне всевладдя самодержавства , аристократії й чиновництва , національне гноблення , відсутність громадянських і політичних свобод , вільної преси тощо ). Страйкова боротьба початку ХХ ст " поширення марксистської ідеології та їх зв ' язок із робітничим рухом , безвихідь в аграрно-селянському питанні - все вимагало нсвідкладного урядового реагування . Та його не було , Микола ІІ вважав СIlОЇм обов ' язком зберегти незайманим традиційний образ православної монархії , але ... вибухнула І російська революція після поразки у війні з } І нонією , а через 10 років почалася І світова війна , яка вкинула усю силусилснну проблем у революційне полум ' я . Надзвичайно строкате житгя Росії та України кінця ХІХ - початку
ХХ ст , було ДОСИТЬ бурхливим та невпорядкованим , у ньому постійно lІідбувалися злети і падіння , круті повороти , злитгя чи розмежування рі : ших форм , Проте уважний погляд помітить у цьому « броунівському русі » свою логіку , продиктовану нагальними потребами дійсності . Ліберальні , реформістські , еволюціоністські теЧll ( Б . Чичерін ,
1І , І10ВГОРОДЦСВ , 11 . Струве , П . Мілюков , М , Бердяєв , В . Вернадський та ін ,), аж до християнського соціалізму включно ( С . Булгаков та ін .) не мали належпого соціального фундаменту . Тому народні маси , знесилені
11 Oll iKYBaHlli хоч би якогось полегшення в своєму житті та виснажливій Ilр ; щі , і '! все більшим розумінням сприймали соціал-демократичну про ІІІІІ ІІІЩУ , Il ка вка ' jувала близький і реальний , але , на жаль , насильницький
1ІІІІ ! lХ J \ Щ ' ІІ І ' ІІL ' ІІІІІІ мети . Марксизм ( Г . Плеханов , В . Ленін , 10 , Мартов ,
І » 1101 ( 1 (' \' 011 , N , Троцький та ін .) у тому образі , який склався в уявленні
. . РУI \ Jl ЩIІ , Х , ІІа то іі ' іаС , краще відповідав їх прагненням ,
JtШI (' осії ІІС стала характерною притаманна західноєвропейській 1 ( llІІіJlі ' нщії ТIІОР ' lа lІ ' jасмодія двох провідних тенденцій : ліберальної , що СНРЮlJlа IІРОСУВ ( lIIIIІО народного господарства до економічної І:фскгивності , та соціалістичної , яка утверджувала принципи соціальної справсдливості . IІри наралізованості першої гору брала друга ,