Вступ
---
-- 25
Петербурзі. Ці сою:. ш i: � самого початку свого існування висунули мету- < шаСИЛl, СТJlСIІІII. I Й IІСрСВОрОТ, КОТОРЬІЙ уничтожит всякие привилегии и преимущсства »,
ПожваJlИlЮI ІІа рубсжі 1 870- 80-х рр. також зсмський ліберальний рух, який ШІ І ЮШІ ПІІІ н а тому, щоб цар погодився на введення конституційного ладу( у 1 879 р, У Москві відбувся нелегальний з ' їзд членів Чернігівського
та ' l ' НI:РСI. I < ОI ' О ' �CMCTB),() ТЖI:, наприкінці ХІХ ст. Російська імперія, її суспільство, нації,
ЩО ЇЇ ШІІ:СЛЯЛИ, зіткнулися з низкою го стрих, але невирішених проблем(' jaJIИШКИ феодально-кріпосницької системи, грізні конфлікти нового капіталістичного ладу, політичне всевладдя самодержавства, аристократії й чиновництва, національне гноблення, відсутність громадянських і політичних свобод, вільної преси тощо). Страйкова боротьба початку ХХ ст " поширення марксистської ідеології та їх зв ' язок із робітничим рухом, безвихідь в аграрно-селянському питанні- все вимагало нсвідкладного урядового реагування. Та його не було, Микола ІІ вважав СIlОЇм обов ' язком зберегти незайманим традиційний образ православної монархії, але... вибухнула І російська революція після поразки у війні з } І нонією, а через 10 років почалася І світова війна, яка вкинула усю силусилснну проблем у революційне полум ' я. Надзвичайно строкате житгя Росії та України кінця ХІХ- початку
ХХ ст, було ДОСИТЬ бурхливим та невпорядкованим, у ньому постійно lІідбувалися злети і падіння, круті повороти, злитгя чи розмежування рі: ших форм, Проте уважний погляд помітить у цьому « броунівському русі » свою логіку, продиктовану нагальними потребами дійсності. Ліберальні, реформістські, еволюціоністські теЧll( Б. Чичерін,
1І, І10ВГОРОДЦСВ, 11. Струве, П. Мілюков, М, Бердяєв, В. Вернадський та ін,), аж до християнського соціалізму включно( С. Булгаков та ін.) не мали належпого соціального фундаменту. Тому народні маси, знесилені
11 Oll iKYBaHlli хоч би якогось полегшення в своєму житті та виснажливій Ilр; щі, і '! все більшим розумінням сприймали соціал-демократичну про ІІІІІ ІІІЩУ, Il ка вка ' jувала близький і реальний, але, на жаль, насильницький
1ІІІІ! lХ J \ Щ ' ІІ І ' ІІL ' ІІІІІІ мети. Марксизм( Г. Плеханов, В. Ленін, 10, Мартов,
І » 1101( 1(' \' 011, N, Троцький та ін.) у тому образі, який склався в уявленні
.. РУI \ Jl ЩIІ, Х, ІІа то іі ' іаС, краще відповідав їх прагненням,
JtШI(' осії ІІС стала характерною притаманна західноєвропейській 1( llІІіJlі ' нщії ТIІОР ' lа lІ ' jасмодія двох провідних тенденцій: ліберальної, що СНРЮlJlа IІРОСУВ( lIIIIІО народного господарства до економічної І:фскгивності, та соціалістичної, яка утверджувала принципи соціальної справсдливості. IІри наралізованості першої гору брала друга,