Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 71

Українські козацтво
71
лав міщанства та селянства, то ідеологічно козацтво було най­
ближче до бояр - найнижчого прошарку військово-служилого
стану Великого князівства Литовського, а згодом Речі Поспо­
литої, який у процесі оформлення шляхетського стану опинився
поза його межами. На думку Сергія Леп’явка, саме бояри, що
масово прилучалися до козаччини в другій половині XVI сто­
ліття, передали козакам деякі елементи свосї суспільної ідеології,
і зокрема, наголос на правах і привілеях v.людей рицарських»,
які належали їм за військову службу6'1. Після запровадження
Литовського статуту (1566) та Акту Люблінської унії (1569) бо-
ярсько-служилий прошарок опинився поза межами шляхет­
ського стану й був позбавлений привілеїв, що їх мали «пани-
шляхта». Люблінська унія надала чіткої юридичної форми пра­
вам шляхетського стану по всій території Речі Посполитої, поши­
ривши права польської шляхти на панівний прошарок Великого
князівства Литовського та українських земель.
На ідеологію та суспільну ідентичність козаччини допевне
впливали також представники дрібної шляхти, шляхетських прав
якої уряд уповні не визнавав, і якої було чимало в козацьких
лавах. Хоча коронний гетьман Станіслав Жолк^вський під час
повстання Наливайка (в якому широко було представлено селян­
ство) і стверджував, що повстанці хочуть винищити весь шляхет­
ський стан66, ідеологія козацької старшини в цілому була більше
прошляхетська ніж антишляхетська, в тому сенсі, що старшина
домагалася визнання за собою певних прав і привілеїв, які
належали тільки шляхті67.
Згадки про рицарські права в матеріялах польсько-козацьких
переговорів часів Куруківської комісії (1625) і козацькі нама­
гання взяти участь у виборах нового польського короля (1632)
можна вважати найвиразнішими спробами козацтва наблизи­
тися до статусу шляхти. 1632 року, після смерти Сиґізмунда III
Див.: Леп’явко, Козаиькі війни. - С. 33- 43. Не всі елементи представ­
леної тут «боярської» теорії походження козацького стану можна, однак,
вважати вповні доведеними. Це стосусться, ^окрема, тези Леп’явка про
трактування урядом козацтва як «залишку гтарого рицарського стану»
(С. 38).
й(і Pisma Stanisława Żółkiewskiego. - S. 151.
G7 Див. про це докладніше розділ 4.