Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 14

Вступ
Українське козацтво, перші згадки про яке в
історичних джерелах походять з кінця XV сто­
ліття, було одним із соціячьних феноменів,
породжених існуванням відкритого степового
кордону між осілим землеробським населен­
ням Східної Европи та кочовиками євразій­
ських степів. Цей кордон простягався на ти­
сячі кілометрів від гирла Дунаю на Заході до
тихоокеанських низовин на Сході. Різні циві­
лізації в різний спосіб давали собі раду зі степом га небезпекою,
яка звідти походила. Китайці намагалися відгородитися від сте­
пових напасників велетенською укріпленою стіною. Держави на
європейському степовому кордоні, як-от Литовське князівство,
Польське королівство та М осковське царство (згодом Російська
імперія) створювали систему укріплених міст для захисту влас­
них кордонів. Згодом ці укріплені оселі стали базою для озброє
ного східнослов’янського населення, що прийняло тюркську наз­
ву козацтва. Козацтво внаслідок життя на «рухомому кордоні»
виробило специфічні суспільні інституції та традицію вольно-
любства й незалежности від органів центральної влади. Воно не
тільки захищало степовий кордон, але й стало знаряддям посту­
пового відвойовування степу в кочовиків та його господарського
освоєння.
Українське козацтво проіснувало близько 300 років і було
ліквідоване разом з козацькими автономними інституціями в
другій половині XV III століття. 1775 року було розгромлено З а ­
порозьку Січ, осідок козацької вольниці на Нижньому Дніпрі, а
частину козаків переселено на нові території Російської імперії -