Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 14

Вступ Українське козацтво, перші згадки про яке в історичних джерелах походять з кінця XV сто­ ліття, було одним із соціячьних феноменів, породжених існуванням відкритого степового кордону між осілим землеробським населен­ ням Східної Европи та кочовиками євразій­ ських степів. Цей кордон простягався на ти­ сячі кілометрів від гирла Дунаю на Заході до тихоокеанських низовин на Сході. Різні циві­ лізації в різний спосіб давали собі раду зі степом га небезпекою, яка звідти походила. Китайці намагалися відгородитися від сте­ пових напасників велетенською укріпленою стіною. Держави на європейському степовому кордоні, як-от Литовське князівство, Польське королівство та М осковське царство (згодом Російська імперія) створювали систему укріплених міст для захисту влас­ них кордонів. Згодом ці укріплені оселі стали базою для озброє ного східнослов’янського населення, що прийняло тюркську наз­ ву козацтва. Козацтво внаслідок життя на «рухомому кордоні» виробило специфічні суспільні інституції та традицію вольно- любства й незалежности від органів центральної влади. Воно не тільки захищало степовий кордон, але й стало знаряддям посту­ пового відвойовування степу в кочовиків та його господарського освоєння. Українське козацтво проіснувало близько 300 років і було ліквідоване разом з козацькими автономними інституціями в другій половині XV III століття. 1775 року було розгромлено З а ­ порозьку Січ, осідок козацької вольниці на Нижньому Дніпрі, а частину козаків переселено на нові території Російської імперії -