Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode

110 Н аливайкова віра активний гпротнв з боку православних світських лідерів, насам перед, князя Костянтина Острозького, чиї умови унії відкинули єпископи. Однією з найваж ливіш их умов прийняття унії Острозький вважав ідею собору, що його с під було організувати раніш е, ніж зап ланован у подорож t пископів до Риму. Королівський двір відкинув цю пропозицію, бо вона породжу вала побоювання, що Острозький може використати собор для агітації проти уніі. Це рішення королівської адміністрації було останньою краплею, що переповнила чашу терпіння ( )строзького й спонукала його вжити активних заходів проти ук тадення унії. Відтак він очолював опозиційні щодо унії сили, які складалися, здебільшого, з православної шляхти й православних міщан, об’єднаних у братства. Чутки про унійні наміри ієрархів, які циркулювати серед православних до 1595 року, були, здебільшого, пов’язані з особою єпископа Кирила Терлецького, але в січні 1595 року львівський єпископ Гедеон Батабан також відкрито заявив про свою при хильність до унії, провівши у Львові єпархіяльний собор на її підтримку. Іпатій Потій спромігся більш-менш успішно прихо вати свою участь у попередніх унійних переговорах. Аж у червні 1595 року він надіслав Острозькому унійні «артикули», котрі дуже розгнівали князя, як і всі дії з укладення унії. Того самого місяця Острозький спромігся посіяти незгоду серед е пископів. Він особисто залагодив конфлікт між львівським братством та Гедеоном Балабаном і перетяг цього < пископа на свій бік. 1 липня 1595 року Балабан оголосив протест проти унійної діяльності інших єпископів, звинувативши Кирила Терлецького в намаганні просувати справу унії за допомогою бланкетів, що їх підписа ти єпископи для іншого призначення. Через місяць, що також бучо очевидним наслідком впливу Острозького, перемишльський єпископ Михаїл Копистенський оголосив, що він проти унії. Тоді ж було опубліковано й поширено v Окружне послання^ Остро зького, в якому він повідомляв про наміри єпископату й рішуче виступав на захист православ’я30. 30 Про маневри православних єпископів та дії истрозького див.: Гру шевський, Історія України-Руси,!. 5. "80- 583,6П1-601; Власов^ький, Нарш історії, "ТА. С. 264 246.

Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Página 110