Щ е однією причиною, чому Меншиков опирався Орликовому поверненню,
були близькі стосунки князя з Данилом Апостолом, обраним у вересні 1 7 2 7 $ .
на гетьманство (Див.: К р уп н и ц ьк и й Б . Гетьман Данило Апостол... С. 5 2 ). ‘
21 Французи мали засоби, щоби вплинути на Порту. В Туреччині було
близько 600 французьких торговельних домів, найбільші з яких розташову
валися в Пері, Смирні та Салоніках (Див.: К оч уб и н ськ и й А. Граф А. И. Ос-
терман и раздел Турции. Одесса, 1899).
22 Маркіз Луї-Савор д е Вільнев (1675— 1744) перед призначенням на
посаду посла в Константинополі був провінційним чиновником у Марселі.
Хоча він не мав раніше дипломатичного досвіду, але йому дуж е придалося
знання торговельних зв’язків Франції з Туреччиною. У Константинополі
Вільнев перебував від осені 1728-го до літа 1741 р. (Див.: V an dal А . lin e
ambassade francaise en Orient sous Louis XV. Le mission de marquis de
Villneuve, 1728— 1741. Paris, 1887).
23 Французький уряд доручив Вільневу увійти в контакт з Орликом і
розповісти про нього. Вільнев зробив це у травні 1729 р., використавши як
привід вручення Станіславового листа. Регулярні повідомлення Вільнева
про Орлика див.: Bib. Nat. Fr. 7178. Passim.
24 Монті — Вільневу, 18 вересня 1729 р .//А А Е . Pologne. Vol. 185.
Feuil. 86.
25 Монті — Шовелену, 7 листопада 1729 р .//А А Е . Pologne. Vol. 184.
Feuil. 261. Д о цього листа додано Цюліхову пам’ятну записку.
26 Григор — Орликові, 16 травня 1730 p.//D iariu sz. Т. XI. Ark. 56.
Цей лист містить детальний звіт про перебування Григора у Франції.
27 Д уж е детальний реєстр усіх коштів, що їх Григор Орлик одержав у
1729— 1736 рр. від французького уряду, можна знайти в його родинному
архіві в Деш евілі. 1730 р. він одержав на подорож 500 ліврів.
28 Diariusz. Т. XI. Ark. 55.
29 Орлик — великому візирові Ібрагімові-паші, 13 червня 1730.//Ib id .
Ark. 68.
30 Ibid. Т. XI. Ark. 71.
31 Ibid. Ark. 75.
32 Ibid. Ark. 76.
33 Ibid.
34 Вільнев — Шовеленові, 20 червня 1730 p .//A A E . Turquie. 82.
Feuil. 323.
35 Орлик — Григорові, 21 серпня 1730 p.//D iariusz. T. XI. Ark. 117.
36 ibid.
37 Ibid. Ark. 118.
38 Ibid. Ark. 119.
39 Каплан-Гірей посідав кримський престол тричі: у 1708— 1709 рр.,
у 1713— 1716 рр. і в 1730— 1736 рр. Кожного разу д о його скинення приводили
невдалі військові д ії (пор. прим. 4 4 ). Однак він був відомий як дуж е досвід
чений політик (Див.: Encyclopaedia of Islam. Leyden; London, 1925. P. 724). .
40 Вільнев — Шовеленові, 20 листопада 1730 p .//A A E . Turquie. 82.
Feuil. 449. Див. також: V ein stein G- Les Tatars de Crimee et la seconde election
de Stanislas Leszczynski//C ahiers du monde russe et Sovietique. 1970. Vol. XI,.
№ 1. P. 2 4 —92.
41 Вільнев — Ш овеленові.//AAE. Turquie. 82. Feuil. 446.
42 Копію цього меморандуму («Memoire presentee a S. M. le roi de
Pologne par son tres humble serviteur, a Chambord le 9 XII 1731») див.:
Diariusz. T. XL A rk .'331.
43 «Memoire presentee a Monseigneur le Garde Sceaux, a Versailles le 21
decembre 1731»//A A E . Pologne. 180. Feuil. 392.
44 Ibid.
45 Григор — Орликові, 16 лютого 1732 p.//D iariusz. T. XI. Ark. 323.
Григор розповідає в листі про хід цих зустрічей.