Кажу "дякую!" студентам, що са-
мовіддано працюють над жур-
налом, ризикуючи потрапити до
"чорного списку" когось із виклада-
чів чи, навіть, кафедраль-
них "блокнотів смерті"!
Окремо хочу зга-
дати й подякува-
ти ректору, що
закриває очі на
на нісенітниці,
які ми пишемо,
адже дуже важ-
ливою є свобо-
да польоту дум-
ки автора та від-
сутність втручання
в потік маразму, що
вирує в голові головних
редакторів.
p.s. Студентський парламент реко-
мендує читати МЕД та пам'ятати:
"zwischen leber und milz passt im-
mer ein pils" (перекладіть собі з
німецької).
p.p.s. Думка редакції може не спів-
падати з думкою інших людей…
Але нас це не хвилює!)
Історія нашого журналу налічує ці-
лі три випуски та спецвипуск для
студентів-першачків. Здається, що
випустити номер – це так просто.
Але давайте розберемось: взяти
інтерв'ю, написати статті, зробити
з повагою,
голова Студентського
парламенту,
Олег Тромбола
3
всю графіку, придумати структуру,
усвідомити, що все не так, і пере-
робити заново. Якщо пройти цей
шлях від початку, а ще й декілька
разів, стає зрозуміло, чому журна-
ли готуються так довго, але дивно,
що вони вза галі виходять.
Зараз ти тримаєш в руках п’ятий
випуск журналу "МЕД" – першого і
єдиного видання в ІФНМУ, що
пишеться студентами для студен-
тів та не проходить жодної цензу-
ри, правки чи фільтрів на шляху
від написання до друку. Як так ста-
лось, що зібралась команда лю-
дей, які змогли це подужати, я не
знаю й досі. Проте факт залиша-
ється фактом, і доказом цьому є
невеличка частинка зататуйо-
ваного трупу карпатської
сосни, яку ти тримаєш
в руках. Не розпові-
датиму про напов-
нення, сам скоро
побачиш. Скажу
тільки, що дуже
вдячний, адже
ти обрав саме
"МЕД", хоча це й
не дивно, в по-
рівнянні з іншими
друкованими ви-
даннями нашого рід-
ного ІФНМУ він єдиний
"Медичний. Експеримен-
тальний. Домінантний". Тільки з
нами ти отримаєш порцію гумору,
науки та правди про універ, а не
шаблонні статті, що на своєму
шляху від голови автора до
друкованого варіанту проходять
мільйон правок.