Один рік з хворобою Альцгеймера( 1996) деменцією, і ці автопортрети відображають всю глибину емоційної і фізичної трагедії художника, є свідченнями повільної, болісної деградації розуму, тіла і духу, що веде до остаточного і повного стирання особистості. Найбільш яскраво це підкреслюють малюнки олівцем на білому папері, зроблені в той період, коли Альцгеймер став пожирати рухові навички художника. Остаточну перемогу над тілом хвороба здобула в 2000 році, коли і був намальований останній автопортрет. І незважаючи на те, що Вільям Утермоль прожив після цього ще 7 років, його вдова впевнена, що він помер саме в 2000 році, коли втратив здатність малювати і сили боротися з хворобою.
Всі роботи останнього арт-проекту художника є унікальними мистецькими, медичними та психологічними документами. Вони показують, з якою наполегливістю і винахідливістю художник адаптує свій стиль і техніку живопису до зростаючої обмеженості сприйняття
дійсності і втрати рухових навичок. А також свідчать про те, що арттерапія це не тільки спосіб заспокоїтися, але і потужний інструмент у боротьбі із захворюваннями, подібними Альцгеймера.
Марта Гук
ТРІШКИ НАУКИ
27