Дмитро Бутенко
З НОВОГО ВІКНА
Дмитро Бутенко
У тяжкі часи смути Євромайдану Дмитро зі своїми друзями не одну добу вистояв в мітингах на підтримку революції, не боячись ні поганої погоди, ні міліції, ні проблем з жителями свого рідного містечка. Можливо, це і стало рушійним фактором переїзду в Івано Франківськ, на базу нашого вельмишановного суворого університету.
Сам родом з містечка Добропілля Донецької області, даний кадр свого часу вирішив поступити в наш університет, слідуючи давній мрії – стати лікарем. І не просто так, а саме в Західній Україні шукав він своє покликання, бо патріот і сміливець.
Свого часу, навчаючись в школі, це був цілком собі звичайний підліток, який зрідка пописував вірші і займався танцями( ну змусила мама, що поробиш?). Але вже до старших класів талант тонкого римованого слова зростав, витісняючи з сумки лосіни та чешки, заміняючи їх списаними чорновиками, ручками та складним ножем про всяк випадок.
І от власне з цього місця почалось цікаве. Уперше засвітившись на вечорі поезії, організованому молодими активістами однієї політичної партії, він таки знайшов своє покликання: благодійність. Під міцним керівництвом старших колег неодноразово брав участь у зборах коштів для АТО, заходах для сиріт, благодійних ярмарках. Тобто, займався всім, чим міг( або змушували). На даний момент є членом Всеукраїнської благодійної організації“ Промінь майбутнього”, де продовжує відлинювати від навчання.
" Зачем мне это здоровье, если я не могу позволить себе выпить чутьчуть? Кому от этого лучше?"
In Vina Poetry
При цьому якось Дмитру ще вдається працювати, щоб полегшити життя мамі і привозити молодшій сестричці смаколики, які в його рідному містечку не продаються...
Ну і звісно, попри всі складнощі
6