Дмитро Бутенко
З НОВОГО ВІКНА
Дмитро Бутенко
У тяжкі часи смути Євромайдану Дмитро зі своїми друзями не одну добу вистояв в мітингах на підтримку революції , не боячись ні поганої погоди , ні міліції , ні проблем з жителями свого рідного містечка . Можливо , це і стало рушійним фактором переїзду в Івано Франківськ , на базу нашого вельмишановного суворого університету .
Сам родом з містечка Добропілля Донецької області , даний кадр свого часу вирішив поступити в наш університет , слідуючи давній мрії – стати лікарем . І не просто так , а саме в Західній Україні шукав він своє покликання , бо патріот і сміливець .
Свого часу , навчаючись в школі , це був цілком собі звичайний підліток , який зрідка пописував вірші і займався танцями ( ну змусила мама , що поробиш ?). Але вже до старших класів талант тонкого римованого слова зростав , витісняючи з сумки лосіни та чешки , заміняючи їх списаними чорновиками , ручками та складним ножем про всяк випадок .
І от власне з цього місця почалось цікаве . Уперше засвітившись на вечорі поезії , організованому молодими активістами однієї політичної партії , він таки знайшов своє покликання : благодійність . Під міцним керівництвом старших колег неодноразово брав участь у зборах коштів для АТО , заходах для сиріт , благодійних ярмарках . Тобто , займався всім , чим міг ( або змушували ). На даний момент є членом Всеукраїнської благодійної організації “ Промінь майбутнього ”, де продовжує відлинювати від навчання .
" Зачем мне это здоровье , если я не могу позволить себе выпить чутьчуть ? Кому от этого лучше ?"
In Vina Poetry
При цьому якось Дмитру ще вдається працювати , щоб полегшити життя мамі і привозити молодшій сестричці смаколики , які в його рідному містечку не продаються ...
Ну і звісно , попри всі складнощі
6