Ну от якийсь з друзів, крім
стандартних апельсинівяблук
бананів, приніс йому пачку сига
рет і сірники, бо чоловік курив
вже багато років. І от спосте
рігаю я картину, як він сидить
біля вікна, крутить в руках оті
цигарки і не може зрозуміти, що
це таке і що з тим робити!
Дістає собі одну штучку, роздив
ляється і кладе назад, і так по
колу, знову і знову. Він реально не
міг згадати, що це.
Вийшли. Хірург на вухо шепоче:
"Юра, тільки не кажи йому, може
так і кине курити, йому ж краще
буде".
Пацієнт: "Знаєте, дохтори, був в
мене випадок минулої зими, коли
я на заробітках під Якутією дро
ва в меблі перетворював. І от по
пав я з переломом в травма
тологію, а там нас в палаті було
4 Василя і я один Петро, кумедно
так.
Ну от відлежував я там боки
якраз в новорічну ніч, родичі нам
позвозили всякого, стіл разом
накрили, мені жінка з братом на
віть телевізор старенький при
тягнули. А наймолодший з Вась
ків сидів скромно так, соромився,
що нічого на стіл не має поста
вити, але припросили до себе та
й почали пригощати. Він ще й
хлопчина з провінції, з Томпонсь
кого улуса, працював на тракто
рі, в армії відслужив, грекоримсь
кою боротьбою займався, там і
отримав травму, що послугувало
знаком вищих сил і привело його
до нашого частування.
Травматолог: "Приймаю я оце як
раз сьогодні зранку чергування,
мужики, аж тут в нас в орди
наторській відкриваються повіль
но так двері, в них просовується
легендарний ніс М.В., невропа
толога, за носом вже і весь М.В. з
обтяженим хитрою посмішкою
лицем, і кличе мене з собою в па
лату до Сидорчука. Чоловік важ
кий, після аварії, ЧМТ, часткова
амнезія. Але друзівродичів вже
потроху впізнає, тому їх до нього
пускають.
І от що цікавого виявилось:
1) він в свої 23 роки ні разу не про
бував алкоголь. Просив налити,
але тут ми вже радикально від
мовили, щоб молоде здоров’я не
псував.
2) Васьок біля нас вперше в жит
ті спробував оливки. Від радості
довго сміявся, казав що вони схо
жі на погано консервовані огірки.
3) з мого телевізора вперше по
бачив козак "Іронію долі", плакав і
сміявся щиро, як мала дитина.
Знаєте, досі заздрю йому, коли
згадую той Новий рік..."
Максим Гирич
Іван Бойчук
11