Анонімний викладач.
При написанні нижче поданого
тексту я зіткнувся з певною
проблемою: описати я хотів
якогось цікавого викладача з
незвичного для студента ракурсу.
Але сталось так, що більшість
відмовлялись від інтерв’ю під
різними відмовками, що йдуть в
корені до страху використання
даної
інформації
з
метою
насмішки. Єдиний умовно смілий
лікар і асистент просив поки що
залишитись невідомим. А тому я
розказуватиму про цікаву людину,
не розказуючи про неї. Абсурдно,
правда?
Отже, даний молодий лікар С. в
студентські роки полюбив дикою
пристрастю волейбол. Не скажу
точно, через атмосферу командної
гри чи концепцію жіночої форми
на літніх змаганнях...
Але участь брав активну, не
лінуючись як подавати, так і від
12
бивати м’яч,
колінця.
припадаючи
на
Крім того, будучи своєрідним
генієм на полі розіграшів, свого
часу
продавав
С.
картини,
мальовані молодшим братом в
несвідомому
віці,
як
твори
невідомого покійного абстрак
ціоніста. Точних доказів я не
знайшов, але, якщо вірити дотико
вим фактам, то 8 його картин
навіть виїхали в Нову землю і
розбрелись по приватних колек
ціях людей широкого гаманця і
вузького чола. Картини, як на
мене, дійсно мало відрізняються
від визнаної критиками мазанини з
відомими прізвищами, а тому
цілком заслужили кругленької
суми, що перекочувала в краї наші
рідні не зовсім легальним шляхом.
А ще наш невідомий герой,
Зорро в білій масці, свого часу
придумав достатньо непоганих
схем для торгівлі із сусідніми нам
пшеками
та
бульбашками.
Принцип простий: на дешевих
оптових ринках вони з друзями
закуповували одноразові пакети і
сумки з мішковини.Закрившись в
підвалі поночі, при непевному
світлі
свічок
і
електричного
обігрівача, малювали вони на
пакетах через трафаретку візерун
ки вишиванок різних регіонів, най
частіше – в класичній червоно
чорній гуцульській тематиці. А на
торбах,
відповідно,
вишивали
нитками і бісером. Досягнувши
відповідної стилізації напівфабри