— 68—
дїваєть ся придушити бунт, і карою на неслухняних зберегти престіж своєї власти. Кождий нерозвинений уряд дуже часто стоїть тільки за блеск власного авторитету, не слухає того, що говорять йому піддані, а великими карами приневолює виконувати те, що йому самому до вподоби. Кожда така велика кара викликає ще більшу реакцию,' скоро реакцийні елементи наберуть ся сили, і нарештї, по довгій боротьбі, справа кінчить ся або тим, що уряд зрозуміє своє призначеинє та власну користь, поступить ся своїм престіжем і задоволить усї стани, або-ж ціла народня маса повстає за свою кривду і нівечить до краю навісний лад. Чим репресалії уряду більші, тим більшої можна сподївати ся реакциї.
Такі помилки робить і польський уряд. Він дуже дбає про свій авторитет, давить кожде повстаннє оружною силою, всю старшину карає тяжкою смертю, а народию масу— тяжкими репресаліями та кріпацтвом, і замісць покірливости викликає все більші протести. Добутком сього за тринацять літ бачимо чотири згаданих страшних повстань і нарештї повстаннє Хмельницького. Переглядаючи факти сїєї боротьби, ми бачимо, ідо від року 1625,( коли утихомирено повстаннє Жмайла) до року 1638,( коли здавлено повстаннє Остря-