— 57—
а далі ' все те треба було перевозити морем до Дунаю. Тим то турецька мобілїзация тягла ся так само довго, як і московська. Такий рух не міг зостати ся в таємниці ', і в Польщі довідали ся, що збіраєть ся буря, яку конче треба було спинити, поки ще не наблизила ся.
У таких критичних обставинах, не маючи нї звідки запомоги, польський уряд мусів звернути ся знов до того-ж самого Сагайдачного і козаків, що сиділи близше Турків і найліпше вміли з ними воювати. Заки Турі. и будували мости через річки та переводили свою армію, король звернув ся до Сагайдачного і склав із ним умову. На сей раз текст умови більш відомий. Не покладаючись на обіцянки, Сагайдачний висловив нові два пункти, в яких вимагав для цілої Ураїни забезпечення релігійних та громадських прав.
Жиґмонт III., хоч і релігійний фанатик, мусів згодити ся на все, але Сагайдачний вже не міг покладати ся на королівське <; лово, знаючи, що все те скасує сейм, і через те вимагав реальних гарантий, насамперед о б н о- мовлення православної ерархії. Саме в той час їхав через Україну єрусалимський патріярх Теофан, і до нього звернули ся як до посередника в сїй справі. Теофан з охотою згодив ся на таке посередництво. Сагайдачний поставив ультіматум і польський