— 42—
ваджував у краї ворожий польсько-шляхецький елемент. Народ завжди тримав ся виборного права у церковнім устрою і в суспільнім життю. До тих часів сю єрархію на Вкраїнї від найвисшої до найнизшої, настановляли після громадського вибору. В унїятській церкві навпаки: всї церковні посади обсаджувала висша церковна влада або папи.
Третя причина незадоволення була економічна. Після Люблинської Унії відкрили ся нові торговельні шляхи. Разом із ними змінилась і цінність продуктів. Такі продукти, які не залежали від хліборобства( шкури, мід, віск) перестали займати головне місце. Тепер хлїб став на першому місцї. Через те лісові землї стратили свою давнїйшу вартість, а більш стали цінуватись землї чорноземні, степові.
Після такої економічної переміни шляхта стала випрошувати собі у короля права на великі обшири степової землї, але-ж вони були не пусті: там були вже козацькі селитьби. Спірним стало питаннє про те, до кого повинні належати сї землї. Козаки не мали д о кументів на володїннє землею, а володіли нею на правах давности. Таким робом між ними 1і шляхтою мусів виникнути конфлікт ізза економічної причини. Другий привід до конфлікту виник із нового урядового устрою: