— 33—
того часу вже підготований. Польський уряд вимагав, щоб козаків було не більш, як шість тисяч, і щоб реєстрові козаки відокремили ся від нереєстрових. Справедливість вимагає сказати про Косинського, що він ясно зрозумів зміст реакциї, зрозумів, що помирити републику із шляхецтвом не можна, і через те дуже сьміливо взяв ся за ворохобшо. Із документів ми бачимо, що всї міста і новіти, які займав Косинський, він приводив під присягу на вірність Запорожському війську. При сьому нелегальних селян приймають до козаків і роблять їх рівноправними. Криштофові Косинському поталанило заволодіти Київщиною і Білоцерківщиною. Потій він пішов на Волинь. Але-ж ' перша ся ворохобня не дала бажаних добутків через те мабуть, що число козаків т е не було велике, та і не було ще доброї підготівки до сього.
Дуже цікаві документи, що відносять ся до того часу. Шлях і а зрозуміла, що справа небезпечна, і вжила заход: в, щоб спинити сей рух. Шлях гичі з ' їжджають ся на повітові сеймики на Волині ' і складають присягу, що не візьмуть ся нї за яке діло, поки не утихомирять козаків. Вони зупиняють між собою судові процеси і оголошують край на воєнному стані '. Магнати Корецькі, Острожські і иньші збирають своє військо. Уряд у се діло не з