Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 59

— 29 —
ристь із селян, вони не пускали селян від се­
бе і затрудняли їх економічно. Роблячи кон­
тракт, опріч ренти за землю, вони вставляли
обовязок платити вихід. Сума виходу з часом
стала все збільшуватись. Хто із селян більш
десятьох років просидів на землї, той робив ся
кріпаком. Селяни, не спроможні платити
виходу, стали тікати і саме туди, де шляхти
ще не б у л о : на південну Вкраїну.
Таким робом на Вкраїнї зявив ся вели­
чезний гурт селян із півночі і з зах о д у : з Бі­
лої Руси і з північно-західньої Вкраїни. На
скілько прилив сей був значний, се знати із
статистики. Між тим, як Степан Баторій налї-
чив шість тисяч реєстрових козаків, (коли на
кожного козака було по два помічники, а на
кожну сїмю треба рахувати пять душ, так при
Баторієві було не більш як 70—80 тисяч чо­
ловік,) а через 50 лїт перепись налічує більш
як пів мілїона. Сей приріст народу склав ся
не від намноження, а від еміґрациї — біль­
шої, відповідно до териториї, нїж до Аме­
рики за всї часи еміграциї туди. Факт такої
еміграциї зовсім зрозумілий : панів на півден­
ній Вкраїнї не б у л о ; оселюючись там, зайди
мали надїю стати вільними. З другого боку,
вони застали там старокозацькі села. Козаки
сї не відпихали від себе захожих, а приймали
до своїх сотень і заступались за їх права. Тут