— 25—
ського договору земляни скрізь, по Литві І Г І О Вкраїнї одержали право володіти селянами, як кріпаками.
Перейдім тепер д о козаків, щоб побачити, як на них вплинула Люблинська унїя.
Польське право не знало такого стану селян, як козаки, що мали обовязкову військову службу, і уряд не тямив тепер, куди козаків приписати. Польське право знало тільки шляхтичів, міщан та селян-кріпаків. Права всіх сих станів були визначені. Між ними козаки являлись аномалією. До того-ж старі литовські старости, що помагали орґанїзациї козаччини, позбули ся тепер атрибутів свого уряду: вони зійшли після Унії на стан президентів кримінальних судів. Ввесь розпорядок краю перейшов до рук коллєґіяльних зборів, так званих провінцияльних сеймів. Тодї стадо відомим, що над козаками нема жадного начальства. Через те один із польських королів Степан Баторій приміркував середню міру, щоб як небудь уладнати се діло. Він ужив правничої функциї. За польським королем не було права видавати законів: таке право було тільки за сеймом. Тимчасом треба було уладнати так, щоб дати козакам права. У короля було право наймати для себе на військову службу чужинців. Сього права він і вжив задля козаків, хоч вони й були місце