Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Seite 40

— 10 — В XVII. в. і наші і чужі письменники, трактуючи отсю справу, йшли більш за все стежкою ф і л ь о л ь о г і ї (тодї була така мода в науці-). Візьмуть було ймення козаць­ кого стану і прирівнюють до того, чи до иньчого ймення якого- небудь народу. Такий спосіб вельми легкий, хоч одно слово, само по собі, нічого не значить і не може служити доказом родоводу. Чи не було-б дуже чудним, коли-б ми нагір. заходили ся наближувати народ Галичини до Еспанцїв тільки через те, що в Еспанїї е провінция Ґалїция, або поча- ли-б доводити тожсамість німецького на­ роду з Аллєманами тільки через те, що Фран­ цузи називають Нїмцїв Аллєманами ? Пись­ менники, що вживали таких заходів, дуже простосерно виясняли родовід козаків. До таких письменників перш усього належать два Поляки XVII. віку: П я с е ц к и й і К о х о в - с к и й, сучасники Богдана Хмельницького. Вони прирівнюють слово к о з а к до слова к о з а ; із останнього, на їх думку, вийшла назва козаків, бо козаки, мовляв, на своїх конях були такі прудкі, як ті кози. Більшого клопоту наробили ті історики, що назву „козак" наближували до назви та­ ких народів, про яких нічого певного не знає­ мо. Так от письменники XVIII. віку Г р аб я н - к а, а за ним і Р і ґ е л ь м а н , назву козак