Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Seite 40
— 10 —
В XVII. в. і наші і чужі письменники,
трактуючи отсю справу, йшли більш за все
стежкою ф і л ь о л ь о г і ї (тодї була така
мода в науці-). Візьмуть було ймення козаць
кого стану і прирівнюють до того, чи до
иньчого ймення якого- небудь народу. Такий
спосіб вельми легкий, хоч одно слово, само
по собі, нічого не значить і не може служити
доказом родоводу. Чи не було-б дуже чудним,
коли-б ми нагір. заходили ся наближувати
народ Галичини до Еспанцїв тільки через те,
що в Еспанїї е провінция Ґалїция, або поча-
ли-б доводити тожсамість німецького на
роду з Аллєманами тільки через те, що Фран
цузи називають Нїмцїв Аллєманами ? Пись
менники, що вживали таких заходів, дуже
простосерно виясняли родовід козаків. До
таких письменників перш усього належать два
Поляки XVII. віку: П я с е ц к и й і К о х о в -
с к и й, сучасники Богдана Хмельницького.
Вони прирівнюють слово к о з а к до слова
к о з а ; із останнього, на їх думку, вийшла
назва козаків, бо козаки, мовляв, на своїх
конях були такі прудкі, як ті кози.
Більшого клопоту наробили ті історики,
що назву „козак" наближували до назви та
ких народів, про яких нічого певного не знає
мо. Так от письменники XVIII. віку Г р аб я н -
к а, а за ним і Р і ґ е л ь м а н , назву козак