дують із нашим народом, то і в політичнім їх простуванню і в суспільнім устрою ми виразно бачити-мемо провідну ідею кожного з них.
У великоруської нациї бачимо, що її провідну ідею становить принцип авторитету державної влади, яку нарід на стільки шанував, що завжди зрікав ся на користь її Твоїх особистих вольностий. Така ідея відповідає грунтовним інстинктам народу, бо вона вимагає однїєї голови, яка, нікого не питаючись, нї на кого не вважаючи, кермує самодержавно всім суспільством. Тим то без помилки можна сказати, що у великоруського народ упров ід ною ід еєю завж- д и б у в абсолютизм; за запомогою останнього сей народ і спроміг ся зорганізувати міцну державу та підбити иньчі нациї, навіть і такі, що мали зовсїм лньчі провідні ідеї.
Друга. нация, польська, пішла иньчим шляхом. Вона виділила зі себе привілейований стан і дала йому спромогу все громадське добро забрати собі на потребу тай повернути на власну користь. Тут провідною ідеєю бачимо вже принцип аристократизму. Одначе Польща не обернула ся на таку олігархію, яку бачимо напр. у Венециянській републицї у середніх віках, а явля-