Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 212
— 182 —
Крім воєнної і адміністративної влади
в руках гетьмана була ще і ф і н а н с о в а
вл ад а: до гетьмана належало право, збірати
податки. Найбільші податки були не окладні,
а т о р г о в і , із промислів або з реместв. Всї
вони йшли у військову касу. Фінансова спра
ва вела ся дуже погано, не через те, щоб
гроші розкрадали, а просто вела са вона без
жадного порядку. Дуже довго не відріжня-
ло ся гетьманських особистих і військових
гроший; всї вони л іч и л и ся у купі. Перший,
хто догадав ся вказати на такий непорядок,
був Мазена, який обвинуватив у сьому Самій-
ловича перед Голїциним. Самійловича скинули,
але і Мазепа, ставши гетьманом, вернув ся до
того-ж порядку, який уважав ся в краю за
цілком нормальний. Гетьманські фінанси від
військового скарбу стали відріжняти аж при
Данилї Апостолі'. Тодї настановлено окремого
урядника, який звав ся г е н е р а л ь н и м
п і д с к а р б і є м,1) по сучасному: мінїстер скар
бу. Гетьман і вся козацька старшина не діста
вали пенсиї, а брали п л а т н ю н а т у р о ю .
На Вкраїні' були маєтности, відписані на бу
лаву. Такими місцями на Правобережній Укра
їні' було староство чигиринське, містечко Обу
хів зі своєю округою; на лівобережній Укрз'і-
') гляди далї, стор. 182.