Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny

- 118 — ючи то upo федерацию з Польщею, то про федерацию з Молдавією та Семигородом. Але не вийшло нї те, нї друге, і скінчило ся на тому, що народня маса заходила ся коло иньшого шляху.1) Вернувши ся зпід Замостя до Київа, у лютому 1649. р., Хмельницький довідав ся, що Польща вирядила послів, щоб скласти із козаками умову. Коли посли прибули, він і) і ТуТ годї згодити ся з поглядом ав тора. Передусім семигородському князеви зо всім не ходило про федерацию з козацтвом та Україною, він лиш бажав при помочи Хмельницького захопити польську королівську корону. А що зі сього нічого не вийшло, то вина виключно по боцї князя, котрий у таких важних хвилях, перед зборівською та бере- стецькою кампанією, не міг відважити ся на рішучий крок і покинути своє вичікуюче ста новище. Саме в тім проявляєть ся д и п л ь о - м а т и ч н и й х и с т Х м е л ь н и ц ь к о г о , що все дбав про вихіснованє політичних антаго нізмів ріжних держав та особистих амбіций їхніх володарів для своїх цілий, що пильно беріг ся, щоби не опирати ся виключно на самих Татарах, а відтак на саму лише Москву та через се не попасти в надто велику за лежність від отсих своїх союзників. М. К.

Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 148