Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Seite 138

— 108 — раз обидва гетьмани сидїли у полоні' в Татар. Таким робом, на той час у Польщі не було такого чоловіка, щоб мав право командувати армією. Через те Поляки порішили призна­ чити трьох тимчасових начальників, які звали ся по польськи „реґіментарями". Перебуваючи ще під Білою Церквою, Хмельницький довідав ся, що ся армія рушила проти нього, а дочувши ся, кого призначили начальниками війська, він, сьміючи ся, промо­ вив: „Проти мене не поможе н ї л а т и н а , н ї п е р и н а, н ї д и т и н а.“ Сими словами він дуже влучно схарактеризував призначених реґіментарів. Перший із них О с т р о р о г чо­ ловік дуже вчений, але у військових справах він нічого не тямив. Другий, вибраний за свою знатність, Домінїк З а с л а в с к и й був відомий сибарит. Третім реґіментарем вибрано Олександра К о н е ц п о л ь с к о г о , хлопця двацять лїт, виключно через те, шо батько його був гетьманом. Справа так скінчила ся, як і можна було сподївати ся. Вся ся армія зустріла ся з Хмельницьким біля міста П и- л я в и, на межах нин. Литинського і Лети- чівського повітів. Y польській армії не було ніякого ладу. Начальників було тр и ; крім того була ще ціла маса магнатів, що мали голос на військовій раді'. Всі' до того були певні побіди, що вибрали ся на кампанію, як на