Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Seite 138
— 108 —
раз обидва гетьмани сидїли у полоні' в Татар.
Таким робом, на той час у Польщі не було
такого чоловіка, щоб мав право командувати
армією. Через те Поляки порішили призна
чити трьох тимчасових начальників, які звали ся
по польськи „реґіментарями".
Перебуваючи ще під Білою Церквою,
Хмельницький довідав ся, що ся армія рушила
проти нього, а дочувши ся, кого призначили
начальниками війська, він, сьміючи ся, промо
вив: „Проти мене не поможе н ї л а т и н а ,
н ї п е р и н а, н ї д и т и н а.“ Сими словами
він дуже влучно схарактеризував призначених
реґіментарів. Перший із них О с т р о р о г чо
ловік дуже вчений, але у військових справах
він нічого не тямив. Другий, вибраний за
свою знатність, Домінїк З а с л а в с к и й був
відомий сибарит. Третім реґіментарем вибрано
Олександра К о н е ц п о л ь с к о г о , хлопця
двацять лїт, виключно через те, шо батько
його був гетьманом. Справа так скінчила ся,
як і можна було сподївати ся. Вся ся армія
зустріла ся з Хмельницьким біля міста П и-
л я в и, на межах нин. Литинського і Лети-
чівського повітів. Y польській армії не було
ніякого ладу. Начальників було тр и ; крім того
була ще ціла маса магнатів, що мали голос
на військовій раді'. Всі' до того були певні
побіди, що вибрали ся на кампанію, як на