Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 126

— 96 —
привіз зі собою королівські грамоти, що їх
роздобув у Барабаша. Запорожці' побачили,
що є нова надія на полекшу їхнього тяжкого
становища, нова підстава до повстання, яка
вийшла від самого польського уряду. Але-ж
сили їх були дуже малі. Через те, щоб збіль­
шити свої сили, Хмельницький поїхав у Кр им
п р о с и т и з а п о м о г и у х а н а і після
довгих переговорів схилив хана приняти се­
редню міру. Хан якраз тодї був не в ладах
із польським урядом. Річ у тім, що ще сто
літ назад за короля Жиґмонта І. Поляки по­
обіцяли платити Татарам „упоминок" — хан­
ський дарунок, який звав ся г а р а ч — дань,
щоб Татари не нападали на польські землі'.
Татари завжди претендували на те, щоб поль­
ський уряд ретельно платив сей гарач, і із-за
того раз-у-раз виникали незгоди. Саме на таку
незгоду і наскочив Хмельницький. Сам хан не
пійшов на війну, але-ж дозволив іти своїм
мурзам. Хмельницький увійшов у згоду із Ту-
г а й - Б е є м , перекопським мурзою. Властиво
се були не кримські Татари, а Ногайцї, ко­
чівники. На яких се було умовах, трудно
знати, але Хмельницький певно заманив їх
тим, що вони зможуть дістати на Вкраїні' ве­
ликий ясир-поживу. З дуже невеликими си­
лами почав Хмельницький свою справу, але-ж
вона відразу стала на міцні ноги через те,