Коротка історія козаччини Korotka_istoriia_kozachchyny | Page 119
— 89 —
ляки посилають од часу до часу назирати
над степами. Таким робом той базіс став те
пер для селян уже недоступним, і їм трудно
було там збірати ся. Через те нереєстрові
втїкачі складають тепер ватаги, які без при
становища ходять собі по південних україн
ських степах. И нодїсї перехожі йдуть у найми
до кримського хана, а часом ходять на про
мисли, аби як небудь прохарчувати ся.
Про них ми дуже мало відаємо по дже
релам. Тільки відгуки про них дійшли до лї-
тописцїв, і ми знаємо, на приклад, про двох
отаманів таких ватаг. Так один із них, М а-
к с и м Г у л а к , що без притулку тягав ся по
степах, умер у таборі з голоду і через недо
стачу дерева його поховали у бочцї. Зберіг ся
переказ і про другого такого отамана,
К а р п а П і в т о р а - К о ж у х а . Він перейшов
зимувати у південну Харківщину; за ним пі-
слали польську, дивізию; але вона збила ся
з дороги і дуже богато польського війська
перемерзло у степах. Літописець Самійло Ве-
личко, оповідаючи про сей факт, д о д а є :
„Шукаючи того Півтора-Кожуха, забули свого
зі собою взяти". Тим не меньш, хоч україн
ський народ перебував у такому дуже труд
ному становищу, спокою' вистарчило тільки
на десять лїт і після того зорганізувало ся
таке повстаннє, якого не було ранїйш. Ясно,