Розділ 3 . На р о д ж е н н я м іф у
польскими гарнизонами , а другие селения их же войсками ; им дана власть всё то делать народу русскому , что сами захотят и придумают , а они исполняли сей наказ с лихвою , и что только замыслить может своевольное , надменное и пьяное человечество , делали то над несчастным народом русским без угрызения совести ; грабительства , насилие женщин и самых детей , побои , мучительства и убийства превзошли меру самых непросвещенных варваров » 66 .
Якщо для Рилєєва козаки з « Історії русів » були попередниками у боротьбі з самодержавством , то для Пушкіна , який писав після поразки декабристів , вони були спільниками у справі зміцнення імперської влади на західних кордонах , борцями з католицизмом та іноземним гнобленням , втіленням справжнього російського і православного духу . Козацький міф увійшов у російську літературу в 1820-х роках при посередництві « Історії русів ». Спершу він звучав як заклик проти самодержавства на підтримку конституційного республіканського ладу і ліберальних цінностей , але з часом перетворився на інструмент зміцнення самодержавства , боротьби з республіканством і утвердження імперської програми на прикордонні . Але на цьому еволюція козацького міфу не закінчилася .
Інтерес Пушкіна до « Історії русів » підхопив його молодший колега Микола Гоголь — він сформулював свій варіант козацького міфу . Як і Пушкін з Рилєєвим , Гоголь знайшов в « Історії русів » джерело натхнення та невичерпне джерело історичних епізодів і образів . Микола Гоголь народився 1809 року на Полтавщині в дворянській родині з глибоким козацьким корінням . У 1821-му дванадцятирічного хлопчика відправили вчитися в Ніжинський ліцей князя Безбородька , перший світський заклад вищої освіти в колишньому Гетьманаті . Його заснував князь Ілля Безбородько в пам ’ ять про свого брата , канцлера Російської імперії князя Олександра Безбородька ( і почасти на успадковані від нього гроші ). Провівши в ліцеї вісім років , 19-літній Гоголь пішов слідами братів Безбородьків і поїхав підкоряти Петербург . Але Гоголя цікавила не імперська служба , а літературна слава . Молодий Гоголь побачив , що в столиці жваво цікавляться Україною і всім українським , особливо у світлі польського повстання 1830 року . Освічена російська публіка вважала Київ і Україну частиною російської спадщини , яку слід захищати
66 Там само . — С . 337 .
75