Розділ 2. Ко з а ц ь к і а н н а л и
перейшов на інший бік, об’ єднався з польським королем і завдав московській армії ще однієї серйозної поразки.
Москва у відповідь організувала вибори нового гетьмана на Лівобережній Україні, яка межувала з територією Московії. Козацька держава розкололася, почався тривалий період братовбивчих усобиць— пропольські правобережні козаки воювали з промосковськими лівобережними. Цей період української історії отримав назву Руїна: суттєву частину козацької держави було розорено, а Правобережна Україна майже знелюдніла. Неспроможний керувати державою Юрій Хмельницький перетворився на маріонетку у грі сусідніх держав і став символом поразки незалежної козацької політики. У відчаї Юрій 1663 року зрікся булави і прийняв постриг. Поляки не повірили, що він остаточно кинув політику, і посадили Юрія у фортецю в Мальборку. Вийшовши на волю 1667 року, він оселився в одному з українських монастирів, але незабаром його вже вкотре повернули на політичну сцену. Йому знову віддали гетьманську булаву, і від 1677 до 1681 року він правив частиною України за підтримки турків і зробив свій внесок у розорення і знелюднення краю. В 1685 році турецькі покровителі стратили Юрія Хмельницького, коли той відмовився виконувати їхні накази. Останній нащадок Богдана Хмельницького по чоловічій лінії помер, а з ним було втрачено й ідею козацької династії та незалежної козацької держави. Руїна проходила найнижчу точку.
Правобережне козацтво, лідери якого коливалися між польськими королями і турецькими султанами, поступово зійшло зі сторінок історії. Але на підконтрольному Москві Лівобережжі воно збереглося, хоч і суттєво втратило в чисельності і силі. М о сква перемогла у боротьбі за контроль над козацькими тери торіями та умами: вона не тільки зіш товхувала одного гетьмана з іншим і прибирала ненадійних ватажків, а й надавала козакам набагато більше прав, ніж були готові дати своїм козакам поляки і турки. Царі виділили Лівобережжю достатні військові ресурси і дали м ісцевом у населенню відчуття безпеки, якого не знали інші частини колишньої козацької держави. Наприкінці XVII століття старшина, низові козаки і прості люди масово переселялися в м осковську Україну. Лівобережна козацька держава, Гетьманат, переживав наприкінці XVII— на початку XVIII століття політичне, економічне й культурне відродження. Поновила діяльність
57