Ча с т и н а п е р ш а. За г а д к а
народ вітав його, як руського Моїсея, визволителя з польського рабства. Через якийсь рік після втечі з в’ язниці Хмельницький відповідав польським послам, які приїхали в Київ домовлятися про мир, що він правитель Русі, а поляки мусять сидіти за Віслою.
Наступного року об’ єднане козацько-татарське військо зустрілося з новою польською армією, яку очолив сам король. Поляки стояли на краю поразки, а король за крок від полону— коли втрутився кримський хан. Це врятувало поляків від розгрому і зберегло баланс сил у регіоні: явна перемога когось одного була хану невигідна. Хмельницький мусив відступити. За умовами Зборівського миру( 1649) козаки отримували власну автономну державу у складі трьох східних воєводств Речі Посполитої, що їх разом називали тоді Україною,— Київського, Чернігівського і Брацлавського. Хмельницький домігся збільшення реєстру до сорока тисяч.
Зборівський договір заклав правовий фундамент окремої козацької держави, що увійшла в історію як Гетьманат, але не припинив ворожнечі між козаками і поляками. 1651 року війна почалася знову, цього разу маятник хитнувся на користь польської сторони. Козаки здобули ще одну перемогу в 1652-му, а битви 1653 року нічого не вирішили. Жодна сторона не могла завдати супернику остаточного нищівного удару. В цей момент Хмельницький, який втратив в одній з битв старшого сина, зважився на кардинальну зміну зовнішньої політики: він зробив ставку на православного московського царя, а не на кримського хана чи турецького султана. В січні 1654 року козацька рада в Переяславі ухвалила союз із Московією. Цар Олексій Михайлович брав Гетьманат під свою опіку, визнавав владу гетьмана в Україні і погоджувався на збільшення козацького реєстру до шістдесяти тисяч. Єдине обмеження гетьманської влади, встановлене угодою 1654 року, стосувалося зовнішньої політики: гетьман мав повідомляти царю про зв’ язки з іншими державами. Через кілька десятиліть наступники Хмельницького вважатимуть цю угоду золотою хартією козацьких вольностей. Сам Хмельницький, мабуть, вважав переяславські статті тактичним союзом і тим часовим обмеженням своєї влади. Цей крок виправдовувало те, що цар одразу відправив проти поляків московське військо.
У перший рік союзу росіяни захопили Вільно, а козаки повернулися під стіни Львова. Очевидно, ставка Хмельницького зіграла. Але московсько-козацькі стосунки зіпсувалися, коли цар вирішив
54