Розділ 2. Козацькі ан н али
Османи й далі нарікали, вдавалися до погроз і час від часу влаштовували походи проти нових козаків, які не тільки грабували купців у південних степах, а й наважувалися на морські виправи: нападали на турецькі кораблі у Чорному й Азовському морях та грабували приморські поселення, зокрема передмістя Стамбула, столиці Османської імперії. В 1621 році молодий турецький султан Осман II повів свою армію у чорноморські степи і взяв в облогу Хотинську фортецю на кордоні Молдавії і Речі Посполитої. Зокрема він хотів покарати польського короля за напади, здійснені козаками в попередні роки. Польська армія за допомогою 20-тисячного козацького війська відбила наступ турків. Розгромлений і принижений Осман II повернувся у Стамбул і загинув від рук придворних, які не пробачили йому ганьбу імперії. Морські виправи козаків тривали.
Якщо для Стамбула козаки були схожі на головний біль, то для Кракова, Варшави, Вільна і Москви— на хронічну виразку. Впродовж ХУІ-ХУІІ століть козацькі поселення виникли по всьому периметру євразійського степу— як правило, вони організовувалися у більші укріплення-січі у нижній течії річок. Існували дніпровські, донські, волзькі, яїцькі і сибірські козаки. Першими самоорганізувалися дніпровські козаки. Прикордонні урядники спершу Великого князівства Литовського, а потім Королівства Польського( в 1569 році ці держави уклали Люблінську унію і об ' єдналися у Річ Посполиту) намагалися контролювати козаків і нерідко були їхніми командувачами. Наприклад, першу козацьку січ за дніпровськими порогами організував князь Дмитро Вишневецький, який послужив і Великому князівству Литовському, і московському царю Івану Грізному та, за легендою, загинув у турецькому полоні.
Козаки поєднували війну з рибальством, полюванням і грабунком. Згодом вони почали займатися рільництвом на відібраних у кочовиків землях і обороною цих територій. Вони відмовлялися платити податки і не визнавали жодної державної юрисдикції. У своїй організації козаки керувалися принципами військової дем о кратії і прямого представництва. Вибирала, знімала і карала урядand Indianapolis, 2002; LeDonne, John. The Grand Strategy of the Russian Empire, 1650- 1831.— Oxford, 2003; Boeck, Brian. Imperial Boundaries: Cossack Communities and Empire-Building in the Age of Peter the Great.— Cambridge, 2009; O ' Rourke, Shane. The Cossacks.— Manchester, 2008.
49