Р озд іл 2. К о за ц ь к і а н н а л и
У поїздці фон Брігена в Україну був один таємний момент. На
прохання Рилєєва він зустрівся у Києві з майбутнім «диктатором»
декабристського повстання князем Сергієм Трубецьким, щоб роз
повісти йому про конфлікт, який мав місце в Петербурзі стосовно
планів замаху на імператора Олександра І. Але в листі від 21 жовтня
1825 року фон Бріген жодним натяком не згадує свою київську місію
і пише натомість про те, що однаково цікавить його з Рилєєвим, —
історію українських козаків. «Исполняя желание ваше, почтенней-
ший Кондратий Федорович, — писав фон Бріген, — препровождаю
вам при сем випи ску из “Истории” Конисского». В червні 1825-го,
коли фон Бріген приїхав з Петербурга в Україну, Рилєєв очевид
но обговорював з ним не лише гіпотетичний замах на імператора
і висилку правлячої сім ’ї, а й свої літературні плани. Рилєєв далі
працював над «Наливайком», писав новий драматичний твір про
Богдана Хмельницького і збирався писати поему про Івана Мазепу.
Йому були потрібні нові джерела з української історії. Схоже, що
поет уже звірявся зі згаданою фон Брігеном «Історією Кониського»,
але не мав рукопису у своєму розпорядженні. Рилєєв просив друга
переписати уривок з цього твору, щойно той приїде у маєток тестя.
Фон Бріген радо виконав це прохання38.
Лист фон Брігена Рилєєву — перша писемна згадка про рукопис,
який пізніше став відомий під назвою «Исторія Русовь или Малой
Россіи. Сочиненіе Георгія Конискаго, Архієпископа Білорускаго».
Георгій Кониський був одним з найвідоміш их православних єпис
копів кінця XVIII століття. Він народився 1717 року в Ніжині у стар
шинській родині. Одинадцятирічним хлопчиком Кониського від
правили вчитися у М огилянську академію в Києві, провідний на
вчальний заклад Російської імперії. Він здобув блискучу освіту, став
професором, а згодом і ректором М огилянської академії. 1755 року
Кониського призначили єпископом у білоруське місто Могильов,
що належало тоді Речі Посполитій. Кониський мав керувати пра
вославними єпархіями в країні, де православ'я зазнавало утисків.
Що більше Росія втручалася у справи Речі Посполитої, ослабленої
і залежної від іноземних держав, то жорсткішу лінію вели польські
38
Бриген А. Ф. Письма. Исторические сочинения. — Иркутск: Вост.-Сибир.
книжн. изд-во, 1986. — С. 96; Приложения // Маслов В. И. Литературная деятель
ность К. Ф. Рылеева. — К., 1912. — С. 376 - 377 *
45