Епілог
йшлося про унікальну роль козаків на південному кордоні Росії, їхню величну історію і самобутню мову. І вся ця культурна окремішність опинилася тепер під загрозою, застерігали співаки. « Нас уважают на Кавказе и в Центральной России »,— співали представники нової козацької нації. « В эру красного террора теряли силу. Из миллионов казаков остались сотни тысяч. Возрождаемся из пепла, скрипят могилы... У нас забрали наше право называться народом. Расказачивали, жгли, лишали славы. Тысячелетнюю историю см е нили крестьянами. [...] Заслуги наших мореходов свели на нет. Кто знает, что Дежнёв казак, и с ним Ермак и Берингов. [...] В ком бурлит казачья кровь— национальность: казак!.. Наш национальный язык— балачка и гутор... Культурой нашего народа восхищалась Европа...» 463.
Невже на горизонті завиднілася нова козацька нація? Принаймні ясно, що ці співаки цілком оволоділи азами творення історичних міфологій, а інші націєтворчі рухи можуть послужити їм джерелом натхнення. 2000 року Павло Роберт Маґочій, професор кафедри україністики Торонтського університету й інтелектуальний лідер русинського руху( цей рух вважає населення Закарпаття і суміжних регіонів Польщі і Словаччини не українцями, а окремою русинською національністю), надрукував збірку статей під назвою « Of the Making of Nationalities There Is No End »(« Творенню нових національностей немає кінця »). Схоже, що тему нових національностей— руської, русинської чи козацької— справді не закрито. А отже, ця книжка, можливо, не тільки про минуле464.
463 Национальность: казак( www. youtube. com / watch? v = I6XSJKUwTpc & feature = player _ embedded). 464 Magocsi, Paul Robert. O f the Making of Nationalities There Is No End.— Boulder, Colo., 2000.— 2nd edn.
403