Розділ 1. Поклик св о б о д и
XIX століття місто недовгий час входило у Слобідсько-Українську губернію. Жителі Острогожська зберігали українські звичаї і традиції аж до XX століття17.
Рилєєв провів майже три роки неподалік Острогожська, потоваришував з місцевими офіцерами й ознайомився з місцевою культурою. Там же він зустрів кохання свого життя, доньку місцевого дворянина. Наталя Тевяшова походила зі старшинської родини, один з її предків на початку XVIII століття був полковником Острогожського полку. Подавши у відставку наприкінці 1818 року і переїхавши з дружиною у Петербург, Рилєєв з друзями не раз повертався сюди на літо і завжди називав цей край « Україною ». В грудні 1825 року Рилєєв писав Миколі Маркевичу, нащадку знаменитого козацького роду і майбутньому історику України: « Я русский, но три года жил на Украйне: мало для себя, но довольно для того, чтобы полюбить эту страну и добрых ее жителей. Сверх того, Украйна наделила меня редкою, несравненною женою. Уже шесть лет моя добрая украинка счастливит меня; и так к привязанности моей еще присоединяется и благодарность душевная, вечная к Малороссии » 18.
Перебравшись у Петербург, Кондратій Рилєєв не забув своїх українських друзів і знайомих. У листопаді 1820 року, повернувшись у столицю з літнього відпочинку в Острогожську, Рилєєв надрукував в « Отечественных записках » листа, де вихваляв свого острогожського друга Михайла Бедрагу, відставного офіцера Охтирського гусарського полку. Охтирський полк було створено 1651 року, 1765-го, після скасування козацької автономії, його перетворили на гусарський полк російської армії. В 1814-му полк увійшов у Париж і відзначився тим, що гусари, колишні козаки, пустили на нові м ундири коричневу матерію, реквізовану в капуцинському монастирі. Імператор Олександр І був потішений вибором і наказав, щоб полкові мундири і надалі були коричневі19.
17 Там само.— С. 8-ю; Котляревский Н. Рылеев.— С. 21-24. Удодов, Борис. К. Ф. Рылеев в Воронежском крае.— Воронеж, 1971.— С. 5-14.
18 К. Ф. Рылеев— H. А. Маркевичу( Петербург. 18 октября 1825 г.) // Литературное наследство.— М.: Изд-во АН СССР, 1954.— Т. 59: Декабристы-литераторы / Ред. А. М. Еголин и др.— С. 153. Див. також: Котляревский Н. Рылеев.— С. 24-29.
19 Див.: Рылеев К. Ф. Еще о храбром М. Г. Бедраге // Рылеев К. Ф. Полное собр. соч.— М.-Л.: Academia, 1934.— С. 295-297; Михайленко, Александр. И жили дружною семьею солдат, корнет и генерал.— М., 2001.— Главы 1-2.
35