Час ти н а четверта. Незвичні підозрю вані
Де можна знайти відповіді на ці питання або принаймні докладнішу інформацію про загадкового Радкевича? Ми звернулися до фонду директора народних училищ у Чернігівському державному архіві, де сьогодні зберігаються уже опубліковані документи Маркова. Ось що нам вдалося знайти. Згідно зі звітами стародубського училища, Яків Радкевич народився 1763 року. Він почав освіту в Київській академії— вивчав латину, поетику, риторику і філософію. Потім вступив в учительську семінарію в Петербурзі, де навчався « всем математическим наукам, истории, географии и рисовать ». В лютому 1789 року Радкевич почав працювати учителем другого класу в головному народному училищі Новгорода-Сіверського і викладав там до 1796-го. Ятченко вступив у це училище близько 1794 року і мав бути одним з його учнів. 1796-го, через рік після відкриття училища у Стародубі, Радкевич перевівся туди.
У Стародубі Радкевич став учителем третього класу— порівняно з Новгородом-Сіверським це був крок угору. Схоже, що він добре працював і, судячи з рекомендаційних листів, поданих шкільному начальству, мав високі зв’ язки. Ятченко зміг отримати тільки один такий лист— від директора новгород-сіверського головного училища. Натомість Радкевич заручився підтримкою трьох рекомендаторів, набагато впливовіших за директора провінційної школи. В 1804-1805 навчальному році Радкевич мав у своїй особистій справі рекомендаційні листи від Михайла Головіна, професора математики і фізики в Петербурзькій учительській семінарії і племінника найвидатнішого російського науковця XVIII століття Михайла Ломоносова; двох губернаторів Новгород-Сіверського намісництва— Іллі Бібікова( 1785-1792) і Ларіона Алексєєва( І795 ~ і79б); і губернатора Новоросійської губернії Михайла Миклашевського( 1802-1804). Рекомендація Головіна, ясна річ,— результат успішного навчання Радкевича у Петербурзі; Бібікова і Алексєєва— його роботи в Новгороді-Сіверському; а Миклашевського— зв’ язків, якими він обріс у Стародубі. Радкевич мав освіту, репутацію і зв’ язки, про які його стародубські колеги на зразок Ятченка могли тільки мріяти350.
Чому тоді він опинився у стародубському повітовому училищі, покинувши кар’ єру в набагато престижнішому головному училищі
350 Державний архів Чернігівської області, ф. 229, оп. і, спр. і, арк. 3,7 зв., 129-129 зв.; с п р. 2, арк. 87,142 з в-1 4 3; 203-203 з в., 339 зв-34 0.
298