Розділ 12. К о з а ц ь к і
аристократи
закутком. Вони відлунили у високих столичних кабінетах — наприкін
ці XVIII століття стародубські аристократи укладали міжнародні угоди
і формували політику Російської імперії, як внутрішню, так і зовніш
ню стосовно традиційних сусідів України. Між Стародубом і Петербур
гом існував тісний зв’язок, немислимий сьогодні.
Доля Гудовичів і Миклашевського відображала злет і присмерк
української чи то пак стародубської партії при імперському дворі,
їхні кар’єри уможливило піднесення Олександра Безбородька і Пе
тра Завадовського, двох протеже головного «ліквідатора» Гетьмана
ту малоросійського губернатора Петра Рум ’янцева-Задунайського.
Першим помітного становищ а у столиці сягнув Завадовський, ко
роткий час він був коханцем Катерини II, але Безбородько невдовзі
переверш ив співвітчизника. За винятком недовгого періоду, вони
були близькими друзями і союзниками. Безбородько сприяв кар’єрі
Дмитра Трощинського, ще одного петербурзького українця, який
1793 року став статс-секретарем імператриці. Всі ці три українські
вельможі підтримували земляків і лобіювали інтереси малої бать
ківщини — через імперські реформи і дух Просвітництва вони хоті
ли покращити її становище, не жертвуючи занадто правами і при
вілеями, успадкованими з козацьких часів. Брат Олександра Безбо
родька Ілля казав, що на його петербурзькому будинку пора робити
вивіску «Малоросійський готель» — так багато земляків зверталися
до нього по допомогу, і в цьому жарті була чимала доля правди.
Перший рік правління Павла — це апогей українського впли
ву при дворі. Безбородько в останні роки Катерини II дистанцію-
вався від імператриці, при Павлі вдавав жертву катерининської
опали і став ще впливовіший, ніж раніше. Українці становили по
тужну групу при дворі і вживали владу не тільки на користь собі і
кар’єрам своїх протеже, а й на добро малій батьківщині: прагнули
відновити адміністративну цілісність і деякі традиційні інститу
ти краю. Михайло Миклашевський став цивільним губернатором
«возз’єднаної» М алоросії і зіграв важливу роль у проекті «віднов
лення батьківщини». Все обірвала смерть Безбородька у квітні 1799
року. Завадовського відправили під нагляд у його маєток Ляличі на
Стародубщині. Миклашевського та Івана Гудовича зняли з посад.
Приниження від Павла стало перевагою, коли неврівноваже-
ного імператора убили, і на престол зійшов його син Олександр І.
Українці швидко повернулися на імперську службу. Завадовський
265