Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 150

Ч а с т и н а д р у г а . П о х о л о д н о м у с л і д у
Оглоблин перетворив на « людей старої України » і до того ж щирих патріотів . Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років Оглоблин багато працював над монографією під робочою назвою « Студії над Історією Русів ». Він усе ще плекав надії знайти автора загадкового тексту , але ніяк не міг наблизитися до мети . 1964 року Оглоблин заявив : « Мої досліди над Історією Русів ще не закінчені , і — що значно гірше — не можуть вже бути закінчені . Підкреслюю мої досліди , бо всі джерела , потрібні для остаточного розв ’ язання цієї проблеми , залишилися там , на Батьківщині , де мене вже не буде , бо часу мені вже не залишилося ...» Оглоблин прожив ще двадцять сім років . Він помер у лютому 1992-го , через кілька місяців по тому , як Україна проголосила незалежність . Сподівані « Студії » так і не вийшли168 .
1966-го , два роки по тому , як Оглоблин фактично припинив досліджувати пам ’ ятку , виникла надія , що до студій « Історії русів » таки повернуться в Україні . Того року Федір Шевченко , член групи архівістів , яка в листопаді 1943 року знайшла в покинутій квартирі Оглоблина машинопис його розвідки про « Історію русів », надрукував статтю , присвячену цьому загадковому трактату . Шевченкова стаття вийшла до 120-річчя публікації Бодянського . Цей ювілей став приводом повернути « Історії русів », яка в очах радянської влади була заплямована увагою до себе емігрантських і репресованих істориків , статус повноправного предмета досліджень радянських істориків і літературознавців . Шевченко написав , що автор « Історії русів » був справжнім інтернаціоналістом , революціонером-демократом , істориком , який оцінив значення Переяславської ради 1654 року169 .
Федір Шевченко мав усі підстави вважати , що йому вдасться реабілітувати проскрибований текст . Він народився 1914 року в селянській родині на Поділлі і представляв нову радянську інтелектуальну еліту . Він закінчив престижний Московський історико-архівний інститут похмурого 1937 року . Той страшний час сприяв початку кар ’ єр молодих випускників , адже режим спрямовував вістря терору
168 Смолій В . А ., Путро О . А ., Верба І . В . Слово до читача . Про життя й наукову діяльність професора О . П . Оглоблина // Оглоблін О . П . До питання про автора « Истории Русов ». — К .: Інститут історії НАНУ , 1998 . — С . 12-13 .
169 Шевченко Ф . « История Русов или Малой России » ( до 120-річчя з часу видання твору ) // Український історичний журнал . — 1966 . — № 7 .
148