Ч а с т и н а д р у г а. П о х о л о д н о м у с л і д у
Оглоблин перетворив на « людей старої України » і до того ж щирих патріотів. Наприкінці 1950-х— на початку 1960-х років Оглоблин багато працював над монографією під робочою назвою « Студії над Історією Русів ». Він усе ще плекав надії знайти автора загадкового тексту, але ніяк не міг наблизитися до мети. 1964 року Оглоблин заявив: « Мої досліди над Історією Русів ще не закінчені, і— що значно гірше— не можуть вже бути закінчені. Підкреслюю мої досліди, бо всі джерела, потрібні для остаточного розв’ язання цієї проблеми, залишилися там, на Батьківщині, де мене вже не буде, бо часу мені вже не залишилося...» Оглоблин прожив ще двадцять сім років. Він помер у лютому 1992-го, через кілька місяців по тому, як Україна проголосила незалежність. Сподівані « Студії » так і не вийшли168.
1966-го, два роки по тому, як Оглоблин фактично припинив досліджувати пам’ ятку, виникла надія, що до студій « Історії русів » таки повернуться в Україні. Того року Федір Шевченко, член групи архівістів, яка в листопаді 1943 року знайшла в покинутій квартирі Оглоблина машинопис його розвідки про « Історію русів », надрукував статтю, присвячену цьому загадковому трактату. Шевченкова стаття вийшла до 120-річчя публікації Бодянського. Цей ювілей став приводом повернути « Історії русів », яка в очах радянської влади була заплямована увагою до себе емігрантських і репресованих істориків, статус повноправного предмета досліджень радянських істориків і літературознавців. Шевченко написав, що автор « Історії русів » був справжнім інтернаціоналістом, революціонером-демократом, істориком, який оцінив значення Переяславської ради 1654 року169.
Федір Шевченко мав усі підстави вважати, що йому вдасться реабілітувати проскрибований текст. Він народився 1914 року в селянській родині на Поділлі і представляв нову радянську інтелектуальну еліту. Він закінчив престижний Московський історико-архівний інститут похмурого 1937 року. Той страшний час сприяв початку кар’ єр молодих випускників, адже режим спрямовував вістря терору
168 Смолій В. А., Путро О. А., Верба І. В. Слово до читача. Про життя й наукову діяльність професора О. П. Оглоблина // Оглоблін О. П. До питання про автора « Истории Русов ».— К.: Інститут історії НАНУ, 1998.— С. 12-13.
169 Шевченко Ф. « История Русов или Малой России »( до 120-річчя з часу видання твору) // Український історичний журнал.— 1966.— № 7.
148