Ча с т и н а д р у г а. П о х о л о д н о м у с л і д у
доля спіткала й молодшого брата Грушевського Олександра, автора дореволю ційних статей про « Історію русів », і його плем інника Сергія Шамрая. Всі вони загинули. Саме прізвищ е « Грушевський » стало символом українського націоналізму, з яким затято боролася радянська влада. Лави істориків у Радянській Україні 1930-х років сильно порідшали. 1946-го настала черга Західної України142.
Михайло Возняк пережив ідеологічні нападки майже без втрат. Він був мішенню багатьох ідеологічних кампаній( у 1952 році Возняка звинуватили в тому, що він заперечує учення самого Сталіна), але зберіг посаду, статус академіка і право навчати нові покоління істориків. У листопаді 1954 року Возняк помер, і влада влаштувала колишньому прихильнику Союзу визволення України королівські похорони. Рух у центрі міста зупинили, сотні людей, зокрема багато студентів університету, йшли за труною вулицями міста, яке за життя Михайла Возняка побувало під австрійською, німецькою, польською, українською і російською владою та кілька разів міняло назви— Lemberg, Lwów, Львів, Львов. Двадцять років тому, восени 1934-го, радянська влада так само з почестями ховала свого головного ідеологічного й інтелектуального опонента— Михайла Грушевського. Його поховали на урядовому Байковому цвинтарі в Києві у присутності вищого партійного керівництва і науковців143.
За двадцять років у Радянському Союзі попервах мало що змінилося: ученим, яких переслідувала держава, все ще влаштовували державні похорони. Але після похоронів праці покійних науковців вилучали з книгарень і бібліотек. Така доля спіткала всі роботи Грушевського і твори Возняка, написані до приходу радянської влади в Західну Україну. їх оголосили націоналістичними
142 Грушевський М. З історичної фабулістики кінця XVIII ст.; репр.: Український історик.— Нью Йорк, Торонто, 1991-1992.— С. 125-129. Про долю Грушевського та його родини див.: Плохій С. Великий переділ.— С. 267-281,378-392. Про радянську кампанію проти учнів Грушевського в Галичині див.: Дашкевич, Ярослав. Боротьба з Грушевським та його школою у Львівському університеті за радянських часів // Михайло Грушевський і українська історична наука / За ред. Ярослава Грицака і Ярослава Дашкевича.— Львів, 1999.— С. 226-268.
143 Нечиталюк М. « Честь праці!»...— С. 9-90; Дорошенко В. Академік Михайло Возняк // Там само.— С. 362-371; Плохій С. Великий переділ...— С. 277-282.
130