Ча с т и н а д р у г а. П о х о л о д н о м у с л ід у
комісії 1767-1768 років і другий відомий українець, згаданий у передмові до « Історії русів » 102.
Гіпотезу, що « Історію русів » написав Полетика, вперше запропонував не Лазаревський. Цю ідею висловив Володимир Іконніков, професор російської історії в Київському університеті,— він припустив таку можливість у лекційному курсі з російської історіографії, прочитаному 1874 року. Якихось доказів на користь своєї гіпотези Іконніков не наводив. Він також проігнорував зауваження Михайла Максимовича, який сумнівався, що Полетика, « человек ума положительного, знакомьій с лучшими малороссийскими летописями, в том числе и с Величковою », пишучи ґрунтовні меморандуми для законодавчої комісії, міг покладатися на таке ненадійне джерело, як « Історія русів ». За логікою тут напрошувався висновок, що навряд чи він був і автором такого ненадійного твору. Але думка Лазаревського, висловлена 1891 року, спиралася не на аналіз тексту « Історії русів » чи вивчення історичних творів і меморандумів Полетики. Лазаревський виступив з новими архівними джерелами, які, на його думку, пов’ язували Григорія Полетику з « Історією русів » 103.
Лазаревський зробив те, що не вдалося свого часу Максимовичу: отримав доступ до архіву родини Полетик. Від спадкоємців Григорія Полетики родинні папери дісталися відомому українському колекціонеру Василю Тарновському, який дозволив Лазаревському студіювати свою колекцію. Лазаревський скористався цим архівом, щоб реконструювати біографію Григорія Полетики, доти відому лише в загальних рисах. Полетика народився 1725 року в родині війта міста Ромни. Його дід по матері був полковником Лубенського полку, а батько полишив посаду війта заради козацької служби. Молодий Полетика отримував освіту в Київській академії, якраз коли її ректором був отець Георгій Кониський, майбутній архієпископ могильовський. 1746 року Полетика почав працювати перекладачем в Академії наук у Петербурзі. Знання мов перевіряв у Полетики Василь Тредіаковський, один з чільних російських поетів тієї епохи: латину він оцінив дуже високо, але російська Полетики здалася
102 Лазаревский, Александр. Говорил ли Полуботок Петру Великому речь, приводимую Кониским? // Основа.— 1861.— Август.— С. 9 ~ ю; Истор1я Русовъ.— С. \-п. 103 Максимович М. Исторические письма о козаках Приднепровских // Максимович М. Собрание сочинений.— К., 1876.— Т. 1: Отдел исторический.— С. 306.
102