Дуже неслухняні
Олівці у Тані…
Малювала квітку –
Вийшла сковорідка…
Малювала сонце –
Та хіба ж не слон це?
Замість брата Гриця
Мурка вийшла, киця…
Замість тата й мами –
Два гіпопотами…
- Ой, олівче чорний!
Надто ж ти моторний!
- Ух, олівче жовтий!
Напартачив знов ти!
Синьому – догана:
Працював погано!
Ну а ти, зелений,
Геть тікай від мене!
Олівці – невдахи
Аж тремтять від страху…
Каже чорний: «Хлопці!
Полежім в коробці….
Таня – добра, значить
Нам усе пробачить».
Роман Скиба