ких депутатів. Пізніше Є. Касяненко згадував, що « животів в українських есдеках доти, доки їхня діяльність не йшла проти інтересів пролетаріату... Коли ж вони привели на Україну для оборони самостійності « неньки » від « московських більшовиків » багнети німецького імперіалізму », він відкрито перейшов на бік більшовицької влади. У лютому 1918 р. співробітничав у совєтському часописі « Вісник У HP », що виходив українською мовою в Києві. У березні 1918 р. вступив до КП( б) У. У 1918— 1919 pp. був співредактором більшовицьких періодичних видань « Київський комуніст », « Вісті Київської ради робітничих депутатів », « Сільська комуна »( згодом— газета « Більшовик »).
У лютому 1919 р. у видавництві ЦК КП( б) У « Космос » вийшли переклади Є. Касяненка українською мовою творів Ф. Енгельса, програми РКП( б). У 1922— 1925 pp. працював у торгпредставництві СССР у Берліні, очолював закордонну комісію Наркомосу УССР у Німеччині. Був редактором українськоамериканського видавництва « Космос ». Протягом 1925— 1931 pp.— заступник редактора, відповідальний редактор газети « Вісті ВУЦВК », редактор журналу « Всесвіт ».
З 1931 р.— на партійній роботі, згодом— інженер Харківського авіазаводу, старший конструктор Московського заводу ім. Авіахіму, редактор друкованого органу німецької секції Всеукраїнської спілки радянських селянських письменників « Плуг »— « Швидким кроком ».
Заарештований 11. VII. 1937 р. За вироком військової комісії Верховного суду СССР розстріляний.
IX ЕДРОВСЬКИЙ Володимир Іванович( 13. VIII. 1890, Херсонщина— ■МЗ. III. 1970, Нью-Йорк)— військовий і політичний діяч, журналіст; член Центральної Ради і Українського генерального військового комітету, товариш генерального секретаря військових справ УНР.
Кадровий військовий, напередодні Лютневої революції 1917 р.— прапорщик російської армії. На II Всеукраїнському військовому з’ їзді( 5— 10. VI. 1917) обраний до Українського генерального військового комітету, де обіймав посаду заступника голови, а також очолював відділи мобілізаційний та військової комунікації.
Діяч УПСР, входив до складу ЦК партії( обраний на II партійному з’ їзді). У листопаді— грудні 1917 р. виконував обов’ язки товариша генерального секретаря військових справ. Полковник Армії УНР.
За Української Держави— член Українського національного союзу. ЗО. ІХ. 1918 р. увійшов до військово-оперативного штабу, у якому очолював адміністративний відділ. Улітку 1919 р. керував державною інспекцією Армії УНР. З осені 1919 р. до 1921 р.— військовий аташе у дипломатичних представництвах УНР у Латвії, Естонії та Фінляндії.
У 1921 р. оселився у Відні, зайнявся журналістикою, друкувався в українській та іншомовній пресі. Активний співробітник Спілки українських журналістів у Європі. З 1923 р. мешкав у США, де спочатку був співробітником окружної організації « Січ » у Філадельфії. У 1926— 1933 рр. редагував український часопис « Свобода », у 1955— 1963 рр.— керівник українського відділу радіостанції « Голос Америки ».
101